Подати
оголошення

Ресторан Манхеттен
08.11.2012, 19:14

Професор Іван Хом'як: Доля української мови залежить від кожного з нас

«Мовне виховання – визначальний складник сучасної освіти», - переконаний доктор педагогічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, завідувач кафедри української мови та літератури НаУ "Острозька академія" Іван Хом'як.
Напередодні Дня української писемності та мови ми поспілкувалися з ним про актуальні проблеми культури мови і мовлення.

- Іване Миколайовичу, якими, на Ваш погляд, є найболючіші проблеми, пов’язані зі сферою культури мовлення? Чи є шляхи їх подолання?
- Якщо говорити про мову та мовлення, їх проблеми нерозривно пов’язані з політичними обставинами, певними об’єктивними та суб’єктивними причинами. Мова – це система, відповідно до якої будуються певні структурні рівні і використовуються уже у загальних формах. Мовлення – це реалізація цієї системи. І коли ми говоримо про об’єктивні та суб’єктивні причини, то для першої: мова – основний атрибут державності, і держава має те, що має. Однак, це цікаво в тому, щоб створювати умови для розвитку атрибуту своєї державності, бо без мови, так само, як без території, судочинства та інших державних атрибутів не може бути держави. А от мовлення – це реалізація мови мовцями. Тут уже є суб’єктивні причини того, що мовлення «не чисте». Проте, ця проблема не лише української мови, а будь-якої мови, тому що є літературна норма, якою послуговуються фахівці та інтелігенція. А є мова в якій елементи просторіччя, діалектизми і т.д. Тому завдання полягає в тому, як переконати студентів, школярів у тому, щоб все-таки дотримуватися літературних норм мовлення.

На Рівненщині визначили найграмотніших студентів

- Мову ми опановуємо з дитинства, але стандарти літературного мовлення формуються в процесі навчальної діяльності. Тож, за якими стандартами потрібно готувати сучасних учителів-словесників?
- Якщо говорити взагалі про викладання мови, то воно має різні назви і дисципліни називаються по-різному, здебільшого, це українська мова за професійним спрямуванням. Вони читаються на різних факультетах вищих навчальних закладів. Але коли говорити про українську мову як фахову дисципліну, то там є курси сучасної української літературної мови і відповідний структурний рівень: фонетика, орфоепія, лексика, фразеологія. Ми подаємо студентам цей матеріал, щоб вони глибоко знали свій предмет, були спеціалістами мови. Для цього є і практичні, і лекційні заняття на яких студенти удосконалюють своє мовлення, вивчають оті ази, які необхідні для фахівця.

- На які нюанси треба звертати першочергову увагу?
- Якщо брати проблему мови, то тут нюансів нема. Тут всі структурні рівні важливі, починаючи з орфоепії. Якщо ми неправильно вимовляємо звуки, то відповідно ускладнюється сприйняття. Щодо лексики: потрібно вживати правильні нормативні лексеми, бо інакше не розумітимемо один одного. А мета мови – бути засобом спілкування між людьми. Тому у мові не треба шукати нюансів, просто потрібно знати мову, любити її і шанувати.

Проект "Найкрасномовніші посадовці Рівненщини"

- «Українська мова домінує у кінопросторі, російська – у ЗМІ». Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2012 році.» Як ви прокоментуєте подібне твердження?
- Звичайно, це – сумно! В принципі, в цивілізованому суспільстві, особливо в державних засобах масової інформації повинно бути 75% україномовної продукції. Якщо ще зважити на закон Ківалова-Колісніченка, (Закон України «Про засади державної мовної політики» від 05.06.2012р. – авт.) то в нас і так не було дотримання відповідно цих стандартів. Тепер ви бачите, можна слухати FM-програми, не розуміючи, якої вони країни, тому що вони здебільшого не україномовні. В цьому є певні складнощі, тому що молоді люди формуються у такому суспільстві, де засоби інформації не українські і їм важко ідентифікувати себе українцем. Я думаю, що це певний перехідний етап. Якщо говорити про кінопродукцію, тим більше вона в нас ледь жевріє. А саме кіно сприяє і формує мовну особистість, так як і газети, радіо, журнали та книговидання. Хочеться вірити, що пройде цей етап творення нашої держави і ми матимемо україномовні ЗМІ.

Американський професор із Рівного Юрій Шевчук - про загрози для української мови

- Як Ви можете оцінити стан мовної культури ЗМІ?
- Я вам скажу, що стан мовної культури зараз невисокий. В цьому нескладно пересвідчитися, взявши в руки будь-яку газету, послухавши ту саму радіопередачу, або ж ті титри, що супроводжують російськомовні фільми. В цьому плані повинні б працювати коректори. Має бути не політична цензура, а мовна коректура, тоді можна буде говорити про належний мовний рівень.

- Як вирішити проблему використання суржику в текстах ЗМІ?
- Це все залежить від носіїв мови, адже журналісти повинні відчувати зобов’язання перед суспільством. Вони не повинні йти на повідку тих, хто не дотримується норм літературного мовлення, а бути еталоном. Тоді не буде суржику.



- На Вашу думку, чи потребує певного реформування українська літературна мова? Можливо, у аспекті функціонування новотворів (неологізмів) чи на рівні граматики?
- Процес розвитку мови не може бути тривалий час на одному рівні. Мовна система удосконалюється, і це цілком логічно. Але не так кардинально, як може здатися на перший погляд, от і зараз, коли вийшла нова редакція закону про мови, цього, що ми вже згадували. В ньому йдеться про те, щоб до 2015 року видати новий правопис, мається на увазі зі змінами українського правопису. Отже, з часом вносяться певні зміни, і їх тоді потрібні вже дотримуватися всі члени суспільства.

- Ваші практичні рекомендації мовцеві. На що треба зважати найперше, щоб бути культурною та грамотною людиною?
- Якщо говорити взагалі про культурну людину, то це не лише зовнішній блиск, а й внутрішня культура, духовна культура. Якщо заглиблюватися, то мова відображає цей рівень культури. Залежно від того наскільки багата мова людини, ми можемо судити про загальний її розвиток, бо мова і мовлення нерозривно зв’язані. В цьому плані мовцеві треба перейнятися думкою, намагатися шліфувати мову і пам’ятати, що це визначальний фактор особистості.

Коментарі: