Пісня про Рівне

Пісня про Рівне

Мій рідний край, земля батьків.
Іду вишневим цвітом вулиць.
В ногах роса семи віків,
Сади уквітчано всміхнулись.

За обрій усмішка летить,
Вертає лебедів додому.
Дарує нам щасливу мить
В соборах світлі золотому.

Під шум лісів твоїх засну.
Ось Берестечко – слава й воля.
Нап’юся сонця з бурштину –
І бурштинова стане доля.

І Пересопниця свята.
Душа і пісня обнялися.
У різнобарв’ї зацвіта
Перлина вільного Полісся.

А ось над Устею верба
В майбутність коси розплітає.
Озер бездонність голуба,
Як широта душі безкрая.

Я мальовничим містом йду,
Любов і спів летять з Горині.
Спиняє час свою ходу.
Роса всміхнулась на калині.

Твір покладений авторкою на музику.

Люліч Валентина, член Національної спілки письменників України, поетеса

Більше віршів про Рівненщину

Див. також:

Поетеса з прокуратури презентувала рівненським студентам "Світ у долонях"

Рівненський поет написав "Лист братові в Росію"