Василь Ващук: “Найкращий відпочинок не в Єгипті на морі, а на Рівненщині на риболовлі!”

- Пане Василю, з якого віку Ви почали ходити на риболовлю?
- Не можу сказати з якого конкретно, бо любив рибалити скільки себе пам'ятаю... Ми жили недалеко від річки Іква, колись вона була не такою як зараз. Збиралася компанія хлопців, чоловік з десять, віком від 6 до 9 років. Старші дивилися за молодшими і так ходили рибалити.

- І якими були Ваші перші улови?
- Серйозніші улови приходили з досвідом, спочатку ловив зовсім маленьку плотву, а далі й велика риба клювала. Скажу, що тоді було легше рибалити, риби більше було. Тепер же і екологія гірша, а ще люди незаконними методами намагаються наловити якомога більше. Часто бачу, як приїжджають чоловіки на дорогих авто і глушать рибу, дістають її цілими снастями. Мене дивує таке споживацьке ставлення.

- А для Вас риболовля — це хобі чи можливо просто любите поїсти смачненької рибки?
- Якби я просто любив поїсти риби, то міг би купити її на базарі. А так, риболовля — це лотерея, ніхто тобі не дає гарантію того, що ти зловиш багато. Це тривалий процес: спочатку підготувати наживку, снасті, вудочки, щось і собі взяти поїсти... А коли приїжджаєш вже на місце, до якогось гарного озерця, то все сприймаєш інакше, тут і адреналін, і прекрасний відпочинок!



Риболовля по-рівненськи: Басівкутське озеро

- Напевно через роботу в будні дні не виходить рвонути на природу?
- Звісно, у мене робота з понеділка по п'ятницю, але в суботу з самого ранку їдемо. Беремо намети, щоб заночувати там, а в неділю під вечір повертаємося назад у Рівне.

- Є період коли їздите рибалити особливо активно, чи це захоплення у Вас протягом усього року?
- У мене немає міжсезоння. Влітку і взимку обов'язково виїжджаємо з компанією, щоб отримати задоволення від риболовлі. Мій рекорд — риболовля взимку, коли була температура -29. Звісно ми робимо все в межах закону, бо є період навесні, коли не можна рибалити і ми це враховуємо. Якось взимку поїхали за 260 км на Біле озеро, але не на наше рівненське, а те, що у Любешівському районі Волинської області. Стільки проїхали, а зловили всього кілька маленьких окунців та щуку. Але ще раз наголошую, головне - не трофейні улови, а сам процес.

Усе про рівненську риболовлю: ловля на фідер

- Ви не трофейщик, але все ж таки, який був Ваш найбільший улов?
- У рибалок є така прикмета, не треба рахувати рибу, бо більше не клюватиме. Пам'ятаю, колись зловив щуку 6,5 кг, не буду брехати, що це сталося навмисно, то просто випадково співпало. Окрім того, ловив коропів по 4кг, не більше і карасів по 1,5 кг. Якось на Білому зачепив велику рибу, довго її тягнув, зібралася біля мене вже кілька рибалок, а вона майже біля лунки зірвалася.

Мій особистий рекорд по хвостам — 282 окунці з однієї лунки. Не дивуйтеся, я не обманюю, у мене є два свідки!..



- А які ще є прикмети у рибалок? Жінок можна брати з собою?
- Жінки на риболовлі — це табу. Вони не заважають, але краще їх з собою не брати. Ще кажуть, що на риболовлю не можна брати рибних консервів. Але зазвичай всі прикмети - це просто виправдання рибалок, чому у них не клювало нічого.

Усе про рівненську риболовлю: види риб, які ми можемо спіймати. Карась

- Де зазвичай рибалите: відкриті водойми чи приватні озерця?
- Мінімальна відстань — 10 км від населеного пункту, ловимо здебільшого в Горині. Їздимо у Костопільський, Дубровицький район, інколи рибалили за 300 м до кордону з Білоруссю, до речі, там риби більше. Гарні озера — Нобель, Хоромне... В приватних озерах не люблю рибалити, бо там риба заготовлена, а от в Горині завжди є ефект несподіванки: зараз маленького окунця зловив,а потім і велика риба не забарилася.

Відкриттям для мене було те, що цього року зловив 10 риб чехонь, які раніше водилися тільки на Півдні.

- У Вас є великий досвід, не думали, що варто вступити в Федерацію спортивного рибальства?
- Запрошували мене хлопці, але щоб займатися цим професійно потрібно приділяти багато часу, а в мене робота, тому не завжди виходить вирватися за місто. Тим паче, тоді риболовля стає видом спорту, тобі виставляють певні рамки: тут лови, там ні...Для мене це захоплення, від якого отримую задоволення.

- Відомо, що Ви все ж таки брали участь у змаганнях з риболовлі серед журналістів, які місця займали?
- Так, я брав участь у цих змаганнях. Три роки поспіль займав призові місця: 2009 року — перше місце, далі друге, третє...Цього ж року, коли змагання відбувалися в два етапи, то після першого етапу був на 1 місці, а після другого — увійшов в десятку. Але ж не місця — найголовніше!

- Стільки у Вас спогадів, що пов'язані з риболовлею!.. Напевно, і фотографій маєте чимало?
- Знаєте, якраз навпаки, фотографій у мене немає. Зазвичай, на рибалку хорошого фотоапарата шкода брати. Ми вже навчені, був у нас такий випадок, що попрощався друг зі своїм фотоапаратом — той впав в ополонку і все. Деякі фото, можливо, і є в друзів, але здебільшого на комп'ютерах вдома.



- Що хотіли би побажати усім рибалкам напередодні їхнього свята?
- Найголовніше — це знайти компанію людей з спільними поглядами, з якими Вам буде приємно проводити час. І завжди користуйтеся принципом: “Щоб після Вашої риболовлі лишилася у воді рибка ще для когось, а на березі після Вас нічого не залишилося”.

...Коли наше інтерв'ю вже закінчилось, Василеві Ващуку зателефонував на мобільний хтось із друзів-рибалок. Почула, як вони почали жваво обговорювати плани на неділю - адже попереду святкування Дня рибалки!..