Ми у Facebook Ми у Youtube

Василь Басараба "Біла Криниця"

На осонні — соняшники сонні,
Біла хата в стишенім саду...
Дні мої. солодкі і солоні,
Давні дні й донині на виду.

Те далеке і безмежне літо,
Незбагненне, дивне і ясне,
Світить мені, світить мені, світить.
Всі літа освітлює мене.

Тиша та озветься і долине,
Піднебесним дзвоном загуде.
Стежкою від хати на долину
Ранок за собою поведе.

Босоніж і стрімголов збігаю -
Оксамитом стелиться трава.
Із розмаю вранішнього гаю
Дивляться незвідані дива.

Синь небесна, сонце буйногриве...
В мить оту відкрилося мені
Серед тих всіх див найбільше диво -
Неповторні пахощі земні.

Я ловив той дух живий в долоні
По долині, по крутих горбах,
Пахощі солодкі і солоні
Відчував, мов легіт, на губах...

В днях дрібних, суєтних, швидкоплинних
На шляхах, в пилюці і смолі,
Дожене, долине і зупинит
Дивний запах рідної землі.

Чорна моя, чорна й колоскова,
В травах, квітах, в стеблах і корінні,
Вірою, надією, любов'ю
Ти за мною ходиш і донині.

В цій долині, наче на долоні,
На долоні рідної землі...
На осонні — соняшники сонні,
Біла хата в білому селі.
Переглядів: 8146
Коментарі
Ім’я:
Ваш коментар:

Перик Саша (Гість) | 21.05.2018, 21:05:58

Клааааааааас !!!!!