Ми у Facebook Ми у Youtube

Вірш Миколи Тимчака

Сірим осіннім пейзажем села Пляшеви
Гуси біліли, гуси летіли свійські.
Може, то вирвалися з лугової трави
Душі загиблих Нечаїв козацького війська.

Тяжко летіли, кричали крізь серце моє.
Був коло голосу голос і брат коло брата.
Роде мій, родоньку, так ще багацько нас є
Можемо крилами хмарну облогу порвати!

Вітер вгинався, хрипів під важкими грудьми.
Над Богуновими гатями зойкали птахи...
Свійський народоньку, в небо себе підійми,
Кинувши в багнища череси з грішми і лахи!

Перелети понад бідами, перелети,
Перестогни, забілій серед чорного болю.
Крила здичавілі вже не давай відсікти.
Гуси ж летіли і чули під волами волю.

Біографія Миколи Тимчака
Переглядів: 10007
Коментарі
Ім’я:
Ваш коментар:

9лш9 (Гість) | 13.03.2012, 14:31:05

юж-хзж

The_Veiner (Гість) | 24.10.2017, 16:34:51

Стих красивый хоть я и з росии

Квартири подобово

Робота в Рівному

Авто в Рівному

Нерухомість Рівного


Новини партнерів