Ми у Facebook Ми у Youtube

Петро Велесик "Недобудований собор у Костополі"

Ржавіє циркулярка і багор,
Сокира й та без діла почорніла.
Обличчя в безгомонні - як чорнило.
Недобудований стоїть собор.

Щось там не склалося, не склеїлось таки.
Комісія знайшла якісь технічні вади.
Всі думали: будова стала на день,
А вийшло, що зав'язані роки.

І вузол той твердющий, наче камінь,
Затягнутий вітрами з оболонь.
Його не розірвати вже й зубами,
Й сокира виривається з долонь.

Шепоче скептик: «Братися не треба,
Якщо й на цвях грошей не вистача...»
Але собор підтримує вже небо,
Трима надію на своїх плечах.

І в душах щось таке святошне будить,
Що вруниться і істина, і суть.
Проходять мовчазні повз нього люди
І, хрестячись, надією живуть.

Біографія Петра Велесика
Переглядів: 6446
Коментарі
Ім’я:
Ваш коментар:

Андрій (Гість) | 21.05.2018, 21:55:27

Гарно