Ми у Facebook Ми у Youtube

“Живоносне Джерело” урочища “Федорина”

Живоносне джерело

Нова сторінка у багатовіковій історії відкрилася для села Масевичі, після 28 грудня 1999 року за благословенням блаженнішого Митрополита Володимира Представителя УПЦ і постановою Священного Синоду, на прохання Єпископа Сарненського і Поліського Анатолія, було прийнято рішення відкрити чоловічий монастир на честь ікони Божої Матері "Живоносне джерело", в урочищі Федорина.



Ще за довго до виникнення монастиря люди вважали це місце святим, незважаючи на перший погляд, тутешня місцина була недуже відразу привабливою, Адже тут випасали корів, влаштовували різні розваги, сюди на окраїну вивозили навіть сміття. Але все це вкупі взяте, не могло затьмарити природного диво - джерела, що тут бурлило. За легендою джерело нерукотворне, існує переказ, що ніби цим краєм проходила Божа Матір і лишила свою стопу із цієї стопи стала текти вода, але зразу цього ніхто не знав.



Біля цього джерела був Данилів хутір. Одного разу люди косили траву біля хутора і натрапили на джерело, і здивувалися, звідки тут може бути вода. Пізніше вони джерело прочистили, зробили кодубця (щось подібне до бочки з дуба) і вставили його у воду. Вода в тому кодубці стала бурлити, кипіти ніби на вогні. Пізніше ця криничка стала дуже відомою. Люди почали приходити до неї і набирати цілющу воду, яка як виявилася лікувала від різних хвороб. Розповідали очевидці, що одного разу приїхав сюди хлопець, який довгий час хворів, вмивався тією водою, напився і став здоровим. Розповідала жителька міста Рокитне, Богданець Марія Данилівна, 1947 року народження, що її мама була свідком події, тому, що жила в той час біля цієї кринички. Одного разу привезли сюди " лежачу жінку", дали їй водички напитися, набрати з собою води, покупали в дома в цій воді і жінку покинула хвороба, і вона після того неодноразово приїздила на це святе місце і дякувала Богу. Люди часто коли хворіли, то в сні бачили видіння, що ніби йдіть до кринички помоліться, попийте води і будете здорові. Що і люди часто робили. Інколи так бувало, свідчать очевидці, що пропадала інколи вода тому, що приходили такі люди, що засмічували джерело. Люди просили брата Марії Данилівни, Миколу, щоб той почистив джерело. І що характерно в часі його роботи завжди йшов дощ і водночас світило сонечко, що ще більше додавало цьому місцю більшої святості.



У 70 - 80 роках атеїстична влада чуючи багато про зцілення хотіли знести криничку засипавши її піском, але Господь дивним промислом врятував святиню. Вже приїхали трактори, екскаватор, щоб знищити цілюще джерело. Сусіди, які там жили, почали просить, щоб не чіпали святині, а ті казали, що у вас свого колодязя не має, вам яка різниця. Але в той час приїхало поселення людей, дехто кажуть, що то були цигани. Люди поділилися своєю скорботою, а вони не забарилися з допомогою, і відразу звернулися в районі вийшов наказ нічого не руйнувати.
Згодом на цьому місці Благочинним Рокитнівського округу о. Іоаном (Котіком) був встановлений хрест, як знак милості Божої. Велика слава цього місця облетіла всю тамтешню округу. У1999 році за рішенням Священного Синоду УПЦ намісником майбутнього монастиря був призначений його засновник Архімандрит Феофан (Федюкевич). Зайшовши на святе місце, отець Феофан. Очевидці розповідали батюшці, що давно існував переказ, що тут має бути храм Божий, що ніби у сні одній людині був відкритий Промисел Божий. Спочатку братія прочистила місце, накрили джерело таким собі шалашиком з гілляк, придбали для монастиря вагончик, який на перших порах був за келію і за храм. Пізніше стараннями отця Феофана на місці цілющого джерела був побудований дерев'яний храм, на честь Божої Матері "Живоносне джерело".Потім також був збудований невеликий будинок для намісника та житловий корпус для братії монастиря, яка з кожним роком все збільшувалася. Молитва в монастирі лунала, робота йшла, люди відгукувалися і ті хто чим міг тим допомагає у будівництві. Почали пізніше будувати соборний храм на честь преподобних Антонія і Феодосія та інших угодників Києво - Печерських, який був освячений 11 жовтня 2005 року Високопреосвященішим владикою Анатолієм.
До кринички за цілющою водою поспішають завжди тисячі людей, не тільки з Рокитнівщини, але з багатьох віддалених куточків нашої держави, які приходять для підкріплення своїх духовних сил, а також за зцілення від тілесних хвороб.
У монастирі є ікона святих Віенських мучеників Антонія, Іоанна і Євстафія з частинками їхніх мощів, також є часточки молей Києво - Печерських святих і мощі преподобних Іова та Амфілохія Почаївських чудотворців.

За матеріалами бібліотеки філії с. Масевичі.
Переглядів: 1143