Чоловік і жінка… Хто в головній ролі?

Адже тепер стосунки між представниками різних статей стали настільки різними, незвичними, соціальні ролі так переплелись, суспільна мораль змінилась до такої міри, що більшість чоловіків та жінок самі не завжди розуміють, за якими правилами та законами будується їхнє життя і чому воно іноді приносить так мало задоволення. Спробуємо глибше зрозуміти суть проблеми…

Сьогодні жінки мають багато прав та обов’язків, гідно представляють себе практично у всіх сферах суспільного та професійного життя. Проте чоловіки в переважній своїй більшості й досі тішать власне самолюбство думкою про те, що жінка лиш біологічна особа другого порядку, творче начало якої може реалізовуватися лише в народженні дітей та створенні елементарного побутового комфорту. На що жінки у відповідь намагаються довести всьому світу, що чоловіки ненадійні, слабкі та неспроможні надати необхідний рівень матеріального достатку та психологічного захисту. Як бачите, відбувається боротьба навколо того, хто кращий і хто гірший. Але насправді така суперечка не може мати вирішення, а лише загострює психологічне протистояння. Настав час зрозуміти, що чоловіки та жінки – рівноцінні, але відмінні по своїй природі. Наші фізіологічні відмінності забезпечують існування людського роду, а от його розвиток відбувається на фоні психологічні відмінностей, які створюють місце для вдосконалення один одного, і є джерелом суспільних процесів. Тож доводити чиюсь перевагу – недоцільно, адже зникнення однієї статі веде за собою зникнення людства.

Хто розпочав війну?
З початку ХХ століття жінки завойовували все нові і нові позиції в суспільстві, змінюючи свій стиль життя і ставлення до багатьох речей. Однак, чоловіки за цим спостерігали відсторонено, наче не вірячи в те, що щось може змінитись. Принципи патріархату, які на той час ще були чіткими, будувались на уявленні про те, що жінка слабка та недосконала, тому про неї повинен піклуватися чоловік, котрому вона буде відплачувати прихильністю та покірністю.

Але в сучасному суспільстві ситуація складається зовсім по-іншому. Навколо ми можемо побачити досить багато успішних, сильних, самодостатніх жінок, у яких є вибір - виходити чи не виходити заміж, народжувати чи не народжувати дітей. Вони самі можуть обрати для себе рівень освіти, професію, практично не мають обмежень щодо зовнішнього вигляду, способів дозвілля. Їх активна включеність у майже всі сфери суспільного життя призвела до того, що вже близько 80% споживчого ринку спрямовані на жінок. Тенденція прямує до того, що в суспільстві наростає переважання жіночої моделі поведінки. Варто взяти до уваги те, що вихователі та педагоги, які транслюють дітям моделі поведінки, у своїй переважній більшості теж жінки, не кажучи вже про беззаперечний вплив моделі сімейних стосунків, які наслідує дитина. Тобто, пріоритетною, найбільш поширеною в сучасному суспільстві і такою, що передається в найближчі наступні покоління є модель поведінки, яка декларує провідну роль жінки. Але жінки такої, яка своїми психологічними характеристиками стає дуже схожа на чоловіка.

Переможців немає!
Чоловіки, втрачаючи контроль над ситуацією, демонструють своє психологічне неприйняття її: зляться, впадають в депресію, в залежності (переважно алкогольна). Але насправді вони просто відчувають, що їм можна повністю розслабитись, нікуди не прагнути і ні за що не відповідати, адже жінки і без них чудово впораються. Більше того, жінки іноді відверто говорять про те, що самі все значно краще зроблять, оперативніше і вигідніше все вирішать. У такому випадку функція чоловіка стає абсолютно незначимою, він відчуває себе незатребуваним. Це його гнітить, адже глибоко у свідомості все ж закладений принцип, який тихенько нашіптує «чоловік – голова сім’ї». А який же тоді він чоловік, якщо він насправді не головний? Та й для жінки надмірне фізичне та психічне перенапруження, відречення від своїх істинних жіночих рис не приносить користі. Швидше навпаки, призводить до неврозів, підвищеної тривожності, агресивності, погіршення стану здоров’я. Такий стан жінки звісно впливає на клімат в сім’ї, на здоров’я і психологічний розвиток дітей. Ось чому зараз так багато самотніх, нещасних жінок і сумних, пригнічених, відчайдушних чоловіків. Звідси з’являється сум, втрата життєвої енергії та задоволеності від життя, апатія, розчарування, нерідко алкоголізм, імпотенція і багато інших труднощів, з якими приходять клієнти до мене на консультацію.



Грайте за власними правилами!
Як бачимо, в даний момент людська цивілізація є чоловічою лише по формі, а зміст її наближається до матріархальної. Життя показує, що правила гри вже давно застаріли, а нових суспільство ще не затвердило. Тому як бути з лідерством у стосунках – поки не зрозуміло. Але точно можна почати пробувати опиратись на свої внутрішні правила, будувати такий стиль відносин у сім’ї, який підходить саме вам. Не намагайтеся підлаштувати себе під якісь суспільні уявлення, а виконуйте ту роль, яка є ВАША у ВАШИХ стосунках. Я недаремно на цьому наголошую, адже у моїй практиці траплялись випадки, коли звертаються жінки із проханням на зразок такого: «Хочу, щоб чоловік став головою сім’ї. Що мені робити?». Інша справа, якщо навіть прийшов би той самий чоловік і задав питання: «Хочу бути більш впевненим лідером у сім’ї. Як мені таким стати?».

Доки жінка буде думати, що вона робить чоловіка лідером – доти вона буде тим же лідером залишатися. Питання в тому, чому жінка цього хоче? Чи вона хоче похвалитися своїм «сильним» чоловіком перед іншими жінками, чи вона просто втомилася сама виконувати всі ролі? Але якщо жінка не може пропустити повз свою увагу та контроль виконання жодної справи, якщо вона переконана, що ніхто не може якісно щось зробити без її втручання, що без її рекомендацій все було б не так добре - по своїй натурі вона природжений лідер. Навряд чи у стосунках вона зможе виконувати роль тієї, яка йде за чоловіком. Таким жінкам надто тяжко відпустити ситуацію з-під свого контролю, прийняти все так як є. Вони знаходяться у вічному русі, прагненні змін. Часто таким своїм внутрішнім напруженням створюють не надто приємну ситуацію навколо себе. Оточуючим буває тяжко впоратися з такою масою емоцій і високими вимогами до себе, тому виникають часті конфлікти та непорозуміння. У чоловіків, поряд з такими жінками, виникає страх втратити свою силу, владу, здатність впливати на ситуацію та успішно вирішувати її, наростає внутрішня напруга та незадоволення.

А зрештою, і відпадає інтерес будь-що робити з власної ініціативи. Тоді жінка повністю перебирає на себе його роль, нарощує в собі чоловічі якості, такі як жорсткість, практичність, рішучість, змагальність, емоційна скупість, фізична сила. Але ж основою жіночого начала впродовж віків є такі якості як доброзичливість, гнучкість, терплячість, вміння знаходити компроміси, милосердя, любов і довіра. Для жіночої енергії невластиве домінування.

Дозвольте собі… бути собою!
У наш час, коли потреба у войовничості та агресії минулась – варто зосередитись на більш м’яких формах поведінки. Тепер людині мало тільки фізичної захищеності та ситості, тепер людина стає нещасною без любові, тепла та розуміння. Тож саме час пророщувати, розвивати та передавати в наступні покоління цінність жіночності та поваги до неї. Адже жіночність у моєму розумінні – це не ситуативні капризи, відсутність відповідальності, легкість та невимушеність поведінки. Це, перш за все, мудрість, чуйність, розважливість, щирість, прощення, любов. Володіючи такими якостями не так складно одночасно бути і жінкою, і лідером (якщо доведеться) у стосунках. Адже така жінка заслуговує на повагу, викликає емоційну прихильність, захоплення.



Гармонія в стосунках залежить не від того, хто ж насправді лідер, чоловік чи жінка, а від того, наскільки вірно ви визначились із своїми ролями. Дисгармонія починається там, де хтось один починає виконувати ролі за двох. Тож важливо визначитись із тим, яка роль підходить вам психологічно, а інші - відпустити.
Вам комфортніше займати лідерську позицію в стосунках, чи значно краще просто підкорятись, слідувати за партнером і підтримувати його, надихаючи на нові звершення?

Зрозумійте, нема кращої і гіршої ролі, є такі ролі, які сприяють внутрішній рівновазі та гармонійним стосункам і є такі, які заважають їм. Визначтесь, яка ваша роль у стосунках і не перетягуйте на себе чужі зразки поведінки. Пам’ятайте про те, що ваш партнер теж хоче мати повноцінну роль, тож дайте і йому таку можливість. Лише так можливі гармонійні відносини між чоловіком і жінкою без взаємних образ та претензій.