Ми у Facebook
05.11.2013, 16:08

Про що розмовляти з дітьми?

Психологи стверджують, що діти, знайомі з історією своєї родини, відчувають себе учасниками безперервної низки подій, персонажами сімейної хроніки. Це допомагає їм легше справлятися з труднощами і успішніше пристосовуватися до життя.
«Моя дочка майже зі мною не спілкується. Усе зводиться до загальних фраз і питань: «Що було в школі? Уроки вивчила? Поїла? Кімнату прибрала?» Не знаю, про що з нею говорити», - ділиться з Жіночим Клубом рівнянка Наталія О.

Так про що ж ми говоримо вдома? Проблеми на роботі, стосунки із співробітниками, як дотягти до зарплати? Це не для дитячих вух. Відчуваючи докори сумління, ми підшукуємо собі виправдання: звідки взяти сили і час на розмови? Після роботи, як вичавлений лимон, а ще магазини, готування їжі, прибирання і т.д. І як заключний акорд: так діти й не потребують розмови з батьками. Комп'ютер, телефон, приятелі - ось їхнє коло спілкування.

Для доньки потрібно бути і мамою, і подругою

Це абсолютно неправильно. Діти завжди хочуть спілкуватися з дорослими. Щоб не бути голослівною, наведу приклад з незвичайного джерела - каталогу одного з міжнародних меблевих концернів. Виявляється, щоб визначити основні напрямки свого виробництва, компанія щороку проводить серйозні соціологічні дослідження.



Останні опитування, проведені в 25-ти країнах серед 11 тисяч сімей, свідчать таке: неважливо, чим і наскільки інтенсивно діти займаються протягом дня, вони завжди прагнуть до більш тривалого спілкування з батьками. 73% дітей хочуть розмов із батьками. А 84% дітей готові допомагати у всіх домашніх справах, лише б у цей час спілкуватися з дорослими. Саме тому головна дизайнерська тема 2014 року «Життя з дітьми» не згортається, як планувалося раніше, а, навпаки, розширює виробництво сімейних обідніх столів і великих містких диванів.

На радість рівненським дітлахам: "ЛітАчки" прилетіли! [Фото+Відео]

Про що розмовляти з дітьми? Не варто придумувати теми і намагатися, щоби бесіди неодмінно надавали виховного впливу. І не примушуйте свою пам'ять згадувати казки або історії про космічних прибульців. Розповідайте про випадки зі свого життя, про сімейні історії. Діти обожнюють їх слухати, без кінця просять переказувати одне і теж. «Мамо, я вже забула, як ти з татом познайомилася? Розкажи ще раз, ну будь ласка!» Свої історії є в кожній родині - смішні й сумні, комічні і серйозні, а іноді, просто неймовірні.



Чим міцніше сім'я, тим більше таких історій. Вони переходять з покоління в покоління, про них згадують під час сімейних застіль. Часто ми й не знайомі з героями оповідань, вони пішли з життя задовго до нашої появи на світ, але в спогадах ці люди оживають, стають членами нашої теперішньої сім'ї. Кожна людина живе в даному місці в певні роки і вбирає той час, який їй дістався. І якщо про нього не розказано дітям, цей час безповоротно зникає разом з нами.

А які сімейні історії живуть у ваших родинах? Пишіть у коментарях до статті!





На правах реклами