15 липня Православна Церква України вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого – Хрестителя Русі-України. Саме цього дня своє престольне свято відзначає один із найвідоміших храмів країни – Володимирський кафедральний патріарший собор у Києві, який уже понад століття є важливим духовним символом українського православ’я.
З нагоди свята та 1038-ї річниці Хрещення Русі-України у соборі відбудеться урочиста Божественна літургія, яку очолить Предстоятель Православної Церкви України, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Храм, який будували понад три десятиліття
Історія Володимирського собору бере початок 15 липня 1862 року, коли в Києві урочисто заклали перший камінь майбутньої святині на честь князя Володимира Великого.
Спочатку планували завершити будівництво за чотири роки, однак роботи затягнулися. Сам собор звели лише у 1882 році, а внутрішнє оздоблення завершили ще через 14 років — у 1896-му.
Освятити храм хотіли саме у день пам’яті святого князя Володимира — 15 липня 1896 року. Однак урочистості перенесли через очікуваний приїзд російського імператора, тому освячення відбулося лише 20 серпня 1896 року.
Свідок важливих сторінок української історії
За роки свого існування Володимирський собор став місцем багатьох визначних історичних подій.
У 1913 році тут відбувалися урочисті богослужіння за участю Патріарха Антіохійського Григорія IV, а вже у 1914 році при храмі заснували Свято-Володимирське братство, яке допомагало пораненим військовим під час Першої світової війни.
Особливе місце в історії України займає 19 березня 1917 року. Після панахиди за Тарасом Шевченком саме від Володимирського собору тисячі людей вирушили до пам’ятника Богдану Хмельницькому на одну з перших українських маніфестацій із вимогою державної незалежності.
Випробування радянською владою
Після встановлення радянської влади храм пережив один із найскладніших періодів своєї історії.
У соборі конфіскували церковні цінності, демонтували дзвони, заборонили опалення, через що почали руйнуватися унікальні розписи. У 1929 році святиню закрили та планували перетворити на музей антирелігійної пропаганди. Згодом тут розміщували архіви та книгосховище.
Коли у 1934 році столицю України перенесли до Києва, Володимирський собор навіть внесли до списку храмів, які планували знести. На щастя, святиня уникнула долі десятків київських церков, зруйнованих радянською владою.
Символ відродження української церкви
Під час Другої світової війни у храмі відновили богослужіння, а з 1944 року він став кафедральним собором екзарха України. Після проголошення незалежності України Володимирський собор перетворився на один із центрів відродження українського православ’я.
У 1995 році саме тут відбувся Всеукраїнський Православний Церковний Собор, який обрав Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
Нову сторінку в історії святині відкрив Об’єднавчий Собор 15 грудня 2018 року, після якого була створена Православна Церква України.
У березні 2026 року Володимирський собор став місцем прощання із Почесним Патріархом Філаретом, який помер на 98-му році життя. Відтоді кафедральний храм перебуває у повному канонічному віданні Предстоятеля ПЦУ – Блаженнішого Митрополита Епіфанія.
Святкова літургія 15 липня
Цьогоріч престольне свято Володимирського кафедрального собору поєднується із відзначенням 1038-ї річниці Хрещення Русі-України.
Святкову Божественну літургію 15 липня очолить Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
У Православній Церкві України запрошують вірян долучитися до спільної молитви у Володимирському соборі або єднатися духовно з усією країною у день, який нагадує про християнські витоки української державності та багатовікову історію української церкви.
