Чернівецький апеляційний суд задовольнив скаргу Рівненської обласної прокуратури та призначив реальні терміни ув’язнення двом чоловікам, які намагалися організувати нелегальний перехід через кордон для військовозобов’язаних. Попередній вирок суду першої інстанції, що передбачав занадто м’яке покарання, було скасовано.
Про це інформують у Рівненській обласній прокуратурі.
Обставини викриття та схеми переправлення
Зловмисників затримали у лютому минулого року під час спроби перевести п’ятьох чоловіків мобілізаційного віку з Рівненщини та Київщини до Румунії. Організатори планували використати так званий «зелений коридор» поза межами офіційних пунктів пропуску. Свої послуги вони надавали за грошову винагороду, діючи за попередньою змовою групою осіб.
У січні 2026 року Сторожинецький районний суд призначив одному з фігурантів 3,5 роки позбавлення волі, а іншого звільнив від відбування покарання з іспитовим строком («умовно»). Окрім цього, суд першої інстанції не конкретизував перелік посад та видів діяльності, які заборонено обіймати засудженим, що є обов’язковою вимогою санкції статті 332 КК України.
Рішення апеляційної інстанції та посилення покарання
Прокурори Рівненської обласної прокуратури, вважаючи такий вирок надто м’яким та невідповідним тяжкості злочину, подали апеляцію. Суд вищої інстанції дослухався до аргументів обвинувачення та ухвалив нове рішення, згідно з яким обидва правопорушники отримали реальні строки ув’язнення.
Основні зміни у вироку:
- Реальні терміни: засудженим призначено 4 та 3 роки позбавлення волі відповідно;
- Додаткові обмеження: суд чітко визначив перелік посад у державних органах та видах діяльності, якими чоловікам заборонено займатися після виходу на волю;
- Фінансова складова: заставу в розмірі 242 тисячі гривень, внесена за одного з обвинувачених, стягнуто у дохід держави та передано на потреби Збройних Сил України.
Правова кваліфікація та наслідки
Чоловіків визнано винними у замаху на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України). Суворість вироку пояснюється тим, що подібні дії під час дії воєнного стану підривають мобілізаційні ресурси держави та безпеку кордонів.
