Ми у Facebook
10.12.2003, 10:21

Перевтома...

Довгий час вчені вважали стомлення негативним явищем, деяким проміжним станом між здоров’ям і хворобою. Сьогодні ж незаперечно доведено, що стомлення — природний збудник процесів відновлення працездатності. З позицій фізіології, втома — це диспропорція між витратою і відновленням енергетичних речовин.
Вона відчувається, коли організм витратив велику частку енергоресурсів, а їхнє активне поповнення ще не почалося. Як тільки включаються енергетичні резерви, збуджується кора головного мозку і працювати стає легше. Це стадія компенсованого стомлення. Якщо навантаження продовжується, то відчуття втоми зростає і робота виконується за рахунок сили волі. Це стадія некомпенсованого стомлення. Подальше продовження навантаження призводить до перевтоми, при цьому її симптоми набирають стійкого характеру. Відбувається парабіотичне гальмування в корі великих півкуль, що захищає головний мозок від надлишкової кількості сигналів робочих органів та охороняє його від пошкодження. Тоді вже не спрацьовує й воля — людина змушена припинити роботу.
Важкий ступінь перевтомлення вимагає припинити роботу на тривалий термін і спеціально лікуватись. Якщо цих заходів не вжити, може розвинутися захворювання. Парадоксально, що відсутність фізичної діяльності (гіподинамія) теж породжує своєрідне стомлення вже від детренування м’язів. Нервова система, позбавлена підтримки м’язів, не може налагодити поповнення енергетичних запасів. При цьому навіть незначне навантаження може призвести до перевтомлення, хворобливого стану.
Отже, стомлення — це нормальний стан організму, а перевтома — межа між здоров’ям і хворобою.





На правах реклами