Дубенський замок тримає оборону. В охоронній зоні історико-культурного заповідника триває несанкціоноване будівництво

Перлиною вітчизняної історії, культури та архітектури називають Дубенський замок. Його красу та велич описав у “Тарасі Бульбі” Микола Гоголь. У 1993 році замку надали статус державного історико-культурного заповідника. Щороку його відвідують десятки тисяч туристів з України, Польщі, Росії, Швеції, залишаючи чималі кошти в касі заповідника. За словами його директора Петра Смоліна, цьогоріч заповідник заробив на туризмі, оренді та продажу буклетів майже 100 тисяч гривень. Незважаючи на це, кошти від експлуатації історичного об’єкта обминають бюджет Дубна, бо заповідник підпорядковується обласному управлінню культури, а не дубенській владі. Збільшення туристів, а відтак надходжень, перш за все пов’язують зі святкуванням 900-річчя Дубна. Тоді міська влада подбала про “розкрутку” замку в Україні і поза її межами. Вдала піар-кампанія призвела до збільшення потоку туристів у Дубно.
На думку завідувача відділу охорони культурної спадщини при Рівненському обласному краєзнавчому музеї Тетяни Бикової, шкоди старовинному замку завдає несанкціоноване будівництво, яке ведуть власники викуплених будівель в охоронній зоні заповідника. За фактами порушення охоронного законодавства фахівці відділу направили чотири листи у відповідні органи. Деякі з них — в прокуратуру. Та чиновники не реагують.
— При відведенні земельних ділянок в охоронній зоні були порушені законодавство та Земельний кодекс України, — констатує Тетяна Бикова.
Як пояснив Петро Смолін, він неодноразово звертався у відділ охорони культурної спадщини міської ради щодо самовільної забудови в охоронній зоні заповідника.
— Тепер будівництво не ведеться, — стверджує пан Смолін.
Однак слова розходяться з дійсністю — біля входу у заповідник споруджується розважальний заклад, а трохи далі — магазини. Будівельні роботи в охоронній зоні заповідника призводять до захаращення будівельним сміттям, відходами, адже проводяться земляні роботи. І робиться це на очах тисяч дубенчан.
Доки відділ охорони культурної спадщини воює з вітряками за припинення будівництва в охоронній зоні заповідника, будівельники продовжують роботи. Як зізнався дубенський міський голова Віталій Никитюк, довгий час влада не знала, що на забудову в охоронній зоні треба… дозвіл відділу охорони культурної спадщини. Тепер господар Дубна прагне навести лад у цій справі.
А в кількох кілометрах від древнього града занепадає грандіозна фортифікаційна споруда — Тараканівський форт. Формально він належить військовим, але ті неспроможні утримувати таку величезну споруду. Колись ентузіасти виношували різні плани відродження Тараканівського форту, бізнесмени пропонували орендувати його, але далі розмов справа не пішла — форт, споруджений наприкінці позаминулого століття, потихеньку перетворюється на сміттєзвалище та притулок для бомжів. А міг би приносити прибутки, звичайно, якщо його облагородити. Не секрет, що місцеві туристи давно облюбували його як місце цікавого відпочинку. А поки Тараканівський форт чекає на дбайливого господаря...