Жінка, яка себе не любить, — нецікава для чоловіка

— Не секрет, що внаслідок певних спостережень в суспільно-побутовому фольклорі з роками виробився образ жінки з ярликом “обережно, клімакс!”. Та й кожному з нас неодноразово доводилося стикатися в житті з подібним стереотипом, а це — як правило, жінка середнього віку і зайнята громадською діяльністю. То вона викине на тебе море негативних емоцій, а то впаде в повну депресію чи задумливість. Що ж насправді відбувається?
— Із закінченням дітородного періоду життя у жінки настає новий період — клімактеричний, тобто перехідний. Це нормальний фізіологічний стан у житті жінки, впродовж якого на фоні вікових змін всього організму переважає процес старіння. Чи це осінь в житті жінки? Ні, це зовсім не осінь. Це — кінець літа. У цей період жінці притаманні знання, досвід, її цікавить абсолютно все — від політики до косметики. Вона багато чого знає, багато чого навчилася, виростила дітей. Але… Щось їй заважає відчувати себе здоровою жінкою.
Часто жінку турбують припливи жару до голови, турбує порушення сну, зміни психічного стану — вона дратується і дивується сама собі, своїй реакції на людей, бо раніше такого з нею не траплялося. Більшість жінок розуміють, що відбувається, але багато хто не розуміє свого стану. Тоді вони звертаються і до психологів, і до психіатрів — у кращому випадку. В гіршому ж — сидять вдома, стверджуючи, що життя скінчилося, тому що боротися з усіма перемінами важко. Але склалося так, що жінка в 40, а то й у 50 чогось досягла вже в своїй кар’єрі, і не хоче миритися з тим, що щось заважає їй далі працювати. Вона звертається до кардіолога, бо серце починає не так працювати і піднімається тиск. Звертається до дерматолога, коли турбують якісь шкірні прояви, до ендокринолога, коли набирає зайву вагу (або коли понижується апетит) і, нарешті, до гінеколога. Ось у такому комплексі обстеження лікарі ставлять діагноз — клімакс, а правильніше — клімактеричний синдром. Бо клімакс — це період, а клімактеричний синдром — сукупність усіх проявів і симптомів, які ускладнюють цей період.
Власне, чи буде важким цей період для жінки чи ні, залежить від того, яке життя прожила вона, з яким вантажем прийшла до своєї старості. Тобто, якщо вона зловживала нікотином, алкоголем, або в її житті переважали психічні й фізичні навантаження, то, звичайно, про здоров’я, а, зокрема, про здорову старість і мови не може бути. Наприклад, паління (якщо жінка палить 15 цигарок щодня) наближує настання клімаксу (менопаузи) на два роки раніше від звичайного.
— Отож, проблема, зазвичай, починається з того, що жінка не розуміє свого стану і, образно кажучи, кидається в різні крайнощі?
— Реакції жінок на менопаузу умовно поділяють на чотири типи:
- пасивна реакція: жінка (переважно в сільській місцевості), покірно сприймає зміни;
- невротична реакція: своєрідний опір процесу старіння — жінка робить усе, щоб тільки не старіти;
- гіперактивна реакція: жінка відмовляється приймати зміни, не вірить навіть лікареві, намагається перекрити усі симптоми більш активною діяльністю (“якщо я не розслабляюся — у мене все нормально”);
- адекватна реакція: жінка порівняно добре пристосовується до змін і, як правило, в неї цей період проходить спокійно.
— Пані Тетяно, яка ж причина появи клімаксу?
— З часом старіє весь організм — абсолютно весь. Виснажуються, втомлюються всі залози, особливо яйники, бо впродовж усього життя вони активно й посилено працюють і приходить час, коли вони не в змозі виробляти у відповідній кількості жіночі статеві гормони. А організм їх потребує. Така нестабільність проявляється, наприклад, у припливах жару, переважно вранці, які ведуть за собою потовиділення. Далі підвищується артеріальний тиск, виникає гіпертонічний криз. Жінка викликає “швидку”, тиск “збивають”, але причину не встановлено. Таким чином, тут уже справа лікування клімактеричного синдрому, тобто необхідно дати організмові розслабитися, щоб набратися сил для боротьби з усіма негативними процесами.
— І що пропонує сучасна медицина?
— Сьогодні випускають багато вітчизняних та імпортних препаратів для лікування клімактеричного синдрому. Але можна приймати й такі заспокійливі препарати, як валер’янка, пустирник (собача кропива), мікстура Кватера. Також добре заспокоюють водні процедури, масажі, електросон. Проте останнім етапом у лікуванні клімактеричного синдрому, коли всі перераховані методи не допомагають, є використання замісної гормональної терапії. Тобто жіночому організмові компенсується нестача жіночих гормонів. Найпоширеніший варіант — пігулки. Як показує практика, після першого місяця прийому цих препаратів, жінка починає відчувати поліпшення. Якщо дозволяє фінансове становище, то ліки можна приймати впродовж 5-7 років, тобто стільки, скільки організм цього потребує. (Звісно, якщо немає протипоказів). Зараз у діагностичному центрі приймають гормональну терапію до тридцяти жінок з Рівненської області і задоволені результатом лікування.
— Отож, жінка може прийти в аптеку і з усього асортименту потрібних препаратів вибрати той, який їй більше до вподоби?
— Ні в якому разі! Жінка не повинна купувати самостійно без поради лікаря якісь ліки. У будь-якому випадку необхідно пройти повне обстеження, бо, на жаль, ніхто не застрахований від побічних дій того чи іншого препарату. Адже гормони впливають на весь обмін речовин в організмі, а внаслідок дисбалансу (побічні дії) може, наприклад, збільшитися маленька пухлинка, яка до цього часу не нагадувала про себе і не заважала, або ж кров стане густішою і т.д.
— Пані Тетяно, як, на вашу думку, сьогодні можна охарактеризувати інформаційну обізнаність наших жінок з цією проблемою?
— Обізнаність, напевно, залежить в першу чергу від нас, лікарів, і недолік у тому, що жінка не орієнтується у своїх проблемах, — наш. Прикро, але наші батьки, ми, наші діти вивчали і вивчаємо дуже погано у середній школі статеву систему, а з цього усе й починається. Тому вважаю, що освіта й медицина в цьому напрямку повинні працювати у злагодженому тандемі.
Під час планових виїздів у райони ми роз’яснюємо місцевим лікарям дію гормональних препаратів. Проте медики ще старого “гарту”, та й самі пацієнтки (особливо в сільській місцевості), необґрунтовано бояться такого лікування, не розуміючи, що сучасні препарати містять мінімальну активну дозу, які з правильним підбором не викликають побічних дій, але значно полегшують життя жінки.
— Та попри лікувальний підхід вирішення проблеми клімактеричного синдрому, чи є ще якісь особливості, на котрі має зважати жінка в цей період?
— Перш за все, жінка має впорядкувати свій спосіб життя, зокрема, прийти до раціонального способу харчування. Почнемо з того, чому жінка набирає зайву вагу? Обмін речовин у клімактеричний період знижується, гормональні процеси сповільнюються, а тому й збільшується відкладання жирової тканини, незважаючи на те, що звички харчування ті самі. Тому харчування має бути раціональним, бажано менше вживати жирів, особливо тваринних, не “переборщувати” з солодощами, мучними виробами. Ефект дають розвантажувальні дні — один раз у тиждень. Наприклад, впродовж дня випити шість склянок кефіру або з’їсти кілограм яблук. Звичайно, не забувати про вітаміни (овочі, фрукти), корисні солі (картопля, зварена в “мундирах” містить багато калію), а також вегетаріанські супи, каші (особливо вівсяна).
Щодо догляду за собою й “впорядкування” свого нервового стану, то дуже корисними й ефективними є хвойна чи шавлієва ванни, відвари кореня валеріани, мікстура Кватера.
— Пані Тетяно, що б вам хотілося побажати нашим жінкам?
— Коко Шанель колись сказала: “Наше життя в наших руках, тому ми не повинні їх опускати”. Те, що залежить від нас самих, ми мусимо зробити. Бо якщо ми хоч трішки себе полюбимо, то полюблять і нас.