Піввіку із пензлем у руках

Микола Пашковський сьогодні мешкає у Новоставі Рівненського району, а родом сам із околиці Бреста (Білорусь). Перші художні кроки малий Миколка зробив ще у дошкільному віці. З роками малювання не втрачало для нього своєї привабливості, а у старших класах він вже твердо знав, що стане художником. Тож після закінчення школи почав посилати малюнки у Московський народний інститут мистецтв. Звідти юному художнику відповіли, що його роботи дозволяють перейти на наступний курс. Навчався Микола у відомих художників Миколи Гончарова та Гліба Єрмолаєва. Після закінчення інституту хлопець пішов у армію, де на малювання не було ні часу, ні засобів. Та, повернувшись у рідний дім, знову взявся за пензель. Одного разу художник вирішив зобразити Полісся, про мальовничу природу якого чув багато. Тому сів на велосипед і майнув з Білорусі у Новостав — малювати. Ця подорож стала знаковою, й незабаром митець переїхав у це село.
Визнання Микола Пашковський не прагнув, але його здобували самі картини. Він неодноразово брав участь у регіональних, обласних та міжнародних мистецьких конкурсах (Рівне, Люблін). А у 1987 році здобув диплом лауреата конкурсу художніх робіт у Бресті.
Незважаючи на відсутність майстерні, художник творить чудові картини. Окрім краєвидів та натюрмортів, береться й за портрети. Та основне покликання Миколи Пашковського — природа. Розповідає, що коли є натхнення, малює у будь-яку погоду:
— Інколи виходжу на галявину у дощ, сніг чи мороз, щоб відтворити красу й неповторність природи. На жаль, не маю можливості працювати над кожною картиною стільки часу, скільки хотілося б. Та, заглиблюючись у роботу над однією картиною, можна упустити багато інших унікальних можливостей.
Багато робіт Миколи Пашковського прикрашають стіни місцевого клубу, купують картини різні підприємства та просто цінителі мистецтва. Художник каже, що має достатньо матеріалу для персональної виставки, але у Рівному її організувати важко. Тому взяв курс на Київ, де має надію незабаром “відкритися”.