19.02.2004, 13:27

Подальша доля аеропорту мало кого хвилює?

Час від часу на засідання постійних комісій обласної ради з’являється директор обласного комунального підприємства “Міжнародний аеропорт “Рівне” Володимир Боришкевич і займає одне з місць для запрошених. Ніхто не сумнівається про причини його появи в залі — проситиме у депутатів гроші.

У минулому році пан Боришкевич випросив у народних обранців 75 тисяч гривень на реконструкцію світлосистеми та добився відміни стягнення податку за землю. Півмільйона гривень для аеропорту передбачено і в бюджеті нинішнього року. Але поки ці гроші надійдуть… Чи не тому Володимир Боришкевич придумав іншу стратегію? Клопотати про фінансову допомогу вирішив не сам, бо депутати навряд чи відгукнулися б на прохання. Допомогти аеропорту коштами цього разу просив начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Рівненській області Микола Колос. За його словами, причиною для звернення послужило те, що в колективі зберігається соціальна напруга, пов’язана із значною заборгованістю із заробітної плати. Отож, аби уникнути колективного трудового спору, влада зобов’язана допомогти підприємству. До речі, заборгованість із заробітної плати — 160 тисяч гривень, причому є борги і з позаминулого року.
Логічно, що депутатів цікавило, як далі збирається господарювати аеропорт. Гроші, припустимо, вони виділять, а що далі? Пан Боришкевич пояснив, що є, мовляв, довгострокова програма, налагоджено співробітництво з двома авіакомпаніями, які утримують на їх території чотири літаки, за що аеропорт щомісяця матиме 30-35 тисяч гривень чистого прибутку. Цьогоріч аеропорт планує вийти, умовно кажучи, на нулі, тобто зрівняти свої прибутки з видатками. Чи станеться так насправді — сказати важко. Гарантій, що директор аеропорту невдовзі знову не з’явиться на засіданнях комісій і знову не проситиме гроші, немає жодних. Тим часом, як з’ясувалося на комісії, СБУ збирається відкривати кримінальну справу проти керівництва аеропорту за нецільове використання коштів. Про це повідомив сам пан Боришкевич, зазначивши, що ніякого криміналу насправді немає. Просто за виконані роботи він розрахувався коштами підприємства, а отримані кошти від обласної влади “пустив” на зарплату. Боришкевича підтримали голова облради Роман Василишин та начальник головного фінансового управління облдержадміністрації Яків Редько. Тепер вони збираються переконувати у своїй правоті й начальника СБУ.
Загалом, подальша доля аеропорту, здається, мало кого хвилює. Знаходився б він десь неподалік міста, його вже давненько приватизували б, або придумали б щось інше. Поки ж що з аеропортом не знають що робити. Як мовиться, і кинути шкода, і тягнути сили не вистачає. А головне — і досі так ніхто й не дав твердої відповіді: чи потрібен нам аеропорт взагалі? Недешево для обласного бюджету обходиться цей предмет гордощів Рівненщини, який мав би заробляти сам на себе. Зрештою, скільки вже таких об’єктів гордості Рівненщина втратила назавжди — важко порахувати. Одним більше — одним менше...
Втім, якщо дивитися стратегічно, то аеропорт все-таки нам потрібен. Якщо його не буде, то де ж тоді зможе приземлитися літак президента чи прем’єра, які вряди-годи до нас навідуються?