Генетично модифіковані продукти вже на ринках Рівного

Після того, як людство переступило поріг XXI століття, дедалі частіше стоїть питання виготовлення та вживання генетично модифікованої їжі. Причина одна: шість мільярдів землян якісними продуктами прохарчуватися просто не зможуть.
Здавалося б, нічого особливого: картопля як картопля, помідори як помідори. От лише гени вже не ті, як у тієї, що вирощували споконвіків наші селяни. А тому гарантувати її нешкідливість поки що неможливо. Більше 70 відсотків європейських споживачів виступають проти ГМП, побоюючись можливих негативних наслідків для нашого здоров’я. До цього часу ЄС залишався єдиним місцем серед високорозвинених країн, де серйозно обмежувалися генетичні досліди. Схоже, що кроки ЄС назустріч ГМП — своєрідна плата за поступки в торгівлі з боку США, що були чи будуть надані європейським товарам, та демонстрація того, як СОТ впливає не тільки на бідні країни.
Щодо ГМП, то до цього часу її дія на людський організм не вивчена, хоча вона поступово завойовує продовольчі ринки світу. Ось такий цікавий факт. У 1998 році величезного резонансу набув скандал, який розгорівся після виступу британського вченого Арпада Пуштаї. Він заявив, що в піддослідних щурів, яким згодовували генетично модифіковану картоплю, зменшився об’єм мозку, зруйнувалась печінка, послабився імунітет, постраждав шлунково-кишковий тракт, зобна залоза, селезінка.

ГМ-культури на полях Рівненщини
Свого часу (три роки тому) генетично модифіковане насіння картоплі випробовували на Костопільській сортодослідній станції. Про це повідомив начальник Рівненського обласного центру експертизи сортів рослин Святослав Ткачук. Але, як він стверджує, після кількох скандалів на всеукраїнському рівні була видана спеціальна постанова припинити дослідження.
— Дійсно, картоплю, яку там вирощували, не їв колорадський жук, — розповідає пан Святослав. — Це давало можливість отримувати високі врожаї. Але оскільки дія на людський організм трансгенної картоплі не вивчена, цей проект закрили.
Ходять чутки, що місцеві селяни досі вирощують генетично модифіковану картоплю. Як секретний піддослідний продукт потрапив у руки людей — здогадатися неважко. Усе купляється і все продається. Тим більше у сільській місцевості. Дядько дядькові за півлітру мішок картоплі з-під землі дістане. І хай вона там буде засекречена, піддослідна і генетично модифікована.
Як стверджують у сільській раді села Деражного Костопільського району, приблизно три роки тому в ксп “Світанок” вирощували трансгенну картоплю, яку не їв колорадський жук. Тоді нею тут засадили десять гектарів поля. Але пізніше весь урожай зібрали і знищили десь на півдні України. Селяни ж генетично модифікованою картоплею все-таки встигли запастись.
— Можливо, хтось тоді якимось чином розжився насінням, але згодом змішав із насінням звичайної картоплі, — розповідає бухгалтер сільради Ганна Чернецька. — І сьогодні важко сказати, у кого на присадибних ділянках росте такий овоч.

Ринок — джерело поширення ГМП
Третина продуктів з ринків та кіосків Санкт-Петербурга містили в собі ГМ-білки. Дослідження провів Інститут цитології РАН, а згодом спеціалізована лабораторія в Німеччині. І що ж виявилось? У деяких ковбасах присутність ГМ-складових сягала 70-80 відсотків. Це за рахунок сої, але не тільки. Сьогодні до 120 сільськогосподарських культур у світі мають генетично модифіковані сорти. Якщо рис, кукурудза, боби, соя та інші крупи, завезені з США чи Китаю, то швидше за все це гентаври. Адже лише у США 70 відсотків сої і 40 кукурудзи — генетично модифіковані.
Але ж чи є трансгенні продукти у Рівному? Питання непросте. Проаналізувати продукцію наших ринків у надсучасних лабораторіях майже нереально. Усе впирається в кошти. Зрештою, ця проблема мало кого обходить. Наприклад, на прилавках Центрального продовольчого ринку серед зими не дивина польські помідори, які можуть лежати там чи не цілий рік. Мова не йде вже про виноград, який не псується, персики, які не гниють, інші фрукти й овочі. А традиційні польські яблука? Наші українські фрукти доживають у засіках лише до весни. Ці ж — цілорічно. Яким чином обробляють такі продукти і як вирощують — сказати важко.
Усе те контрабандне, що реалізовується на наших ринках, теж може бути генетично модифікованим. Наприклад, звичні чипси. Окрім традиційних українських торгових марок “Люкс”, “Лейс” та інших на ринках часто продають польські та угорські: “Star”, “Beng”. З якої вони картоплі виготовлені — загадка.
Завідувачка відділу гігієни харчування Рівненської міської СЕС Надія Стичишина не виключає можливості продажу на ринках і в магазинах ГМП. Але довести це поки що важко. Принаймні це не компетенція санепідемстанції.
Однак для прикладу можна навести цікавий факт. Якось купив крабові палички марки “VICI” на Центральному продовольчому ринку Рівного. Окрім рибного фаршу, крохмалю, масла, різних харчових добавок, підсилювачів смаку вони містили в своєму складі генетично модифікований концентрат соєвого білка... Про це чітко було написано на етикетці.

Гуманітарна допомога з ГМП?
Під час голоду в Замбії місцеві власті відмовились від постачання у країну величезної партії продтоварів. Причина проста: партія складалася із генетично модифікованих продуктів. Американські правозахисники здивувалися, а замбійський уряд відповів спокійно: “Краще помремо, але не станемо мутантами”.
Тут же згадую випадок із власного життя. Якось одна знайома віруюча дівчина (баптистка) подарувала дві консервні банки бобів у томаті. Їм надійшла гуманітарна допомога із Штатів. Боби як боби, щоправда, приготовлені за американською технологією. Але гарантії, що цей продукт був натуральний, ніхто дати не міг. А скільки ще подібних гуманітарних допомог надходить до Рівного і в Україну? Тим більше, що у США і в ряді інших країн ГМ-продукцію дозволено не маркувати. Щоб з’ясувати, що ми їмо, треба провести лабораторні дослідження.
За результатами опитування, яке провела одна популярна українська газета, 60 відсотків наших співвітчизників “цю гидоту не візьмуть в рот”. Власне такої думки дотримуються і рівняни. Незважаючи на те, що шкідливість ГМП ще не доведена, більшість наших людей вживати її не наважаться.
Тим часом щорічні потреби у таких продуктах зростають. За даними World Diskussion, майже до половини всіх витрат на ГМ-технології припадає на Китай. За останніх п’ять років там погоджено поширення 30 ГМ-культур. До 2005 року фінансування виросте на 400 відсотків.
Кожен селянин за те, щоб на його землі росла картопля, яку не їстиме колорадський жук, або помідори, які не боятимуться заморозків і фітофтори. Усе до цього йде. Цивілізація не стоїть на місці. Але така продукція буде трансгенною. І рано чи пізно ми її поставимо на свій стіл.