14.05.2008, 00:00

Торгово-розважальні центри звільняють місто з обіймів базарів

Упорядкування торгівлі у Рівному призвело до суттєвого розвитку торгової мережі. У місті побільшало супермаркетів, почали з’являтися незвичні для рівнян заклади — торгово-розважальні центри. Відбулися зміни й у структурі існуючих торгових точок.

Не лише купити, а й розважитися

Минулий рік запам’ятався відкриттям у всіх мікрорайонах міста сучасних торговельних центрів, супермаркетів, гіпермаркетів. У 2007 році до Рівного прийшли оператори потужних українських та європейських торгових мереж: у місті з’явився супермаркет “Арсен”, гіпермаркет “Велика кишеня”, центр оптової торгівлі “METRO Cash&Carry”. Нещодавно відкрився перший торгово-розважальний центр на вулиці Макарова.

Стартувало кілька великих проектів зі створення торгово-розважальних центрів, які запрацюють у недалекому майбутньому. Очевидно, тенденція впорядкування торгівлі та появи торгово-дозвілевих закладів зберігатиметься.

— Мабуть, зараз уже неактуально будувати суто торгові площі, — зазначає заступник міського голови Рівного з питань економіки Сергій ВАСИЛЬЧУК. — Нині переважна більшість городян для походу за покупками обирають вихідний день. Зазвичай, беруть із собою дітей, онуків. Тож місця де, можна не лише придбати необхідні продукти, одяг та інші речі, а й перепочити, перекусити, розважитися стають досить популярними. Саме тому у Рівному почали з’являтися центри, де торгівля поєднана з дозвіллєвими послугами. Це шлях, яким пройшли європейські міста, а в Україні ми лише починаємо його освоювати. Новий ТРЦ споруджують на місці колишнього молокозаводу на вулиці Гагаріна (ТРЦ “Чайка”). Центр торгівлі та дозвілля з’явиться і на площі Короленка. Крім того, нині навіть при будівництві офісних центрів передбачають створення фаст-фудів, невеликих крамниць. Тобто виникають корпоративні осередки, де людина працює та має необхідну інфраструктуру послуг у одному приміщенні.

На околицях та в центрі

Звісно ж, мікрорайони мають більше вільної території для створення та розвитку таких центрів. Однак і центральна частина міста, яка традиційно є місцем шопінгу та дозвілля для рівнян, не відставатиме. Нові торгові площі у щільно забудованій зоні почали з’являтися у підземному просторі. Перший підземний торговий центр уже працює на вулиці Соборній. Міська влада має плани щодо спорудження його другої черги під Театральною площею.

Багатофункціональний торгово-розважальний комплекс планує створити й АТЗТ “Фірма Одяг”, реконструювавши існуючий торговий центр та площу Короленка (ОГО №10 від 8 березня 2007 року). Він включатиме: підземний торговий комплекс, ресторани, кафе-бістро, розважальний центр. Власники планують також розмістити тут супермаркет побутової техніки та продовольчий супермаркет. Крім того, площу Короленка планують перетворити на зручне та затишне місце дозвілля та відпочинку. Будівельники сподіваються, що до кінця цього року зможуть ввести в експлуатацію частину оновленої площі Короленка та відкрити новий центральний вхід до існуючого торгового центру (ОГО №15 від 10 квітня 2008 року).

Офісно-торговий центр споруджується й на Соборній, на місці колишньої міської поліклініки №2.

Розвиток великих торгових центрів не означає тотальну ліквідацію дрібних торгових точок, запевняють експерти.

— Маленькі магазинчики залишатимуться актуальними та затребуваними, особливо у спальних мікрорайонах, — переконаний Сергій Васильчук. — Не завжди є можливість та потреба їхати до супермаркету, якщо потрібен кілограм сардельок чи пакет молока. Купити все це в невеликій крамничці поруч із домом буде і швидше, і вигідніше. Звісно, не всі витримають конкуренцію, але такі невеликі торгові точки місту теж потрібні.

Ринки відступають

У той же час у місті скорочується кількість ринків. За даними міського управління торгівлі, за останні п’ять років їх число зменшилося на 7 — до 21. Фахівці пояснюють, це тим, що деякі ринки перереєструвалися як торгові центри. На місці вчорашніх ринків з’явилися: пасажі “Театральний”, “Юність”, торгові центри “Дубенський”, “Амур” та інші.

— Нині все менше рівнян купує речі на ринках, — вважає Сергій Васильчук. — Люди потребують вищої якості обслуговування. Коли вам капає на голову — неможливо ні роздивитися річ, ні її приміряти. І власники ринків це усвідомлюють, саме тому переобладнуються торгові місця за сучасними стандартами, на місці торгових стелажів з’являються невеликі бутики та крамнички.

Сьогодні є й інша тенденція: бізнес приходить до усвідомлення необхідності не лише продавати, а й виробляти. Звісно ж, великих промислових підприємств більше не буде, адже вони у сучасних умовах нерентабельні. На мою думку, майбутнє — за компактними виробництвами (20-200 робочих місць), які можна буде швидко переорієнтовувати, реагуючи на попит споживчого ринку, — підкреслює заступник міського голови.

Богдан ЛИМАР, голова Ради підприємців Рівного:

— Збільшення кількості торгових центрів у Рівному має свої переваги та недоліки. З точки зору рівнян, споживачів, це — безумовно позитивно. Цим шляхом ішли європейські міста, і для України це теж серйозне благо. У місто приходять оператори відомих торгових мереж, впорядковується торгівля.

Однак, як голова Ради підприємців бачу в цьому велику проблему для нашого малого бізнесу. Уже можна говорити, що з відкриттям великих торгових центрів у Рівному почали зникати невеличкі крамнички, яких особливо багато було у спальних мікрорайонах. Там реалізували не лише продукти, а й невеликий побутовий крам, періодику. Їхні покупці пішли у великі гіпермаркети. Тож підприємці, які витратили кошти на відкриття невеликих торгових точок, нині зазнають збитків. Вони втрачають і працівників, які переходять на роботу в ті ж торгові центри. Адже великі мережі можуть запропонувати кращі умови, соціальний пакет. А підприємець, який витратив час та кошти, щоб навчити працівника, його втрачає. Тож нині ми маємо загрозу зникнення дрібної торгівлі.

Крім того, із кадровою проблемою стикнулися й промислові підприємства. Якщо раніше міські мешканці були безробітними, то нині роботодавці змушені залучати працівників із довколишніх населених пунктів. Люди шукають легшої роботи за ті ж самі, або й менші кошти. Тому обирають роботу, скажімо, охоронця в супермаркеті, а не токаря на заводі. Немає проблем із робочими місцями — є проблема з робочою силою.

Існує також проблема, що місцеві дрібні виробники не завжди мають можливість представити свою продукцію в новітніх торгових центрах. А дрібні підприємці не зможуть орендувати бутик чи магазин у ТРЦ. І хоча в Європі поруч із гіпермаркетами існують маленькі приватні магазинчики, в Україні ситуація може скластися по-іншому. Тому, відкриваючи такі центри, не варто забувати про підприємця, враховувати, як це на нього вплине, адже він є важливою складовою економіки будь-якого міста.