Ми у Facebook
28.05.2008, 00:00

Гривні стало менше

Стрибки курсу долара, зміни в іпотечному кредитуванні, припинення деякими банками видачі кредитів у гривні — ось далеко не повний перелік “сюрпризів”, які сталися цієї весни у банківській системі України. У повітрі запахло кризою, а деякі аналітики та політики пошепки почали говорити слово “дефолт”…

На екранах телевізорів останнім часом значно менше стало реклами, яка пропонувала б узяти кредит. Банки почали прискіпливіше ставитись до позичальника, скорочувати термін кредитування. А деякі фінансові установи взагалі припинили кредитувати у гривні під різними благовидними приводами. Але спробуємо проаналізувати, що ж коїться у банковій системі.



Грошей стало менше

Падіння долара та зміцнення гривні пов’язане з багатьма причинами, але однією з них є дефіцит українських грошей. Будь-яка грошова одиниця — це перш за все товар. Моя викладачка з економіки в університеті казала: “Гроші — це такий же товар, як будь-що в магазині, і вони мають свою ціну”. На них діють, як і на всі товари, закони ринку: коли товару багато — ціна падає, товару мало — ціна росте.

За даними офіційного сайту Національного банку України www.bank.gov.ua, нині в банківській системі держави знаходиться 14,5 мільярда гривень, тоді як на початку року ця цифра сягала 28 мільярдів. Виходить, майже половина грошей із системи кудись поділась. Але ж ніщо не зникає безслідно, особливо гроші. Ці майже 14 мільярдів знаходяться або у людей “на руках” (що малоймовірно), або в казначействі.

— Боротьба з інфляцією монетарним шляхом спричинила зменшення активності банків, — каже директор Рівненського відділення Першого українського міжнародного банку Юрій СОСЮК.

Скорочення гривневих ресурсів призвело до подорожчання національної валюти та нібито зменшення інфляції, але насправді це може мати негативні наслідки для економіки України.

Банки відчувають брак гривні та активно залучають її через підняття депозитних ставок. Гривневі ресурси дорожчають. Якщо ще два роки тому банки могли залучати кредити овернайт під 3-4 відсотки, то сьогодні гривневі ресурси НБУ для банків коштують 15-16 відсотків. Крім того, банки зобов’язали зменшувати термін іпотечного кредитування та введення жорсткіших умов щодо позичальника.



Ланцюгова реакція

Зміна правил іпотечного кредитування, а також зміна курсу долара та облікової ставки може викликати ланцюгову реакцію в економіці.

Банки підвищують відсоткові ставки за іпотечними кредитами та зменшують термін кредитування, а це означає, що частина людей, які ще вчора думали над тим, чи взяти кредит на купівлю квартири, сьогодні вже не можуть собі цього дозволити. А це означає, що зменшиться попит на нерухомість перш за все на вторинному ринку. Згодом ця хвиля може докотитись й до будівельників.

— Зменшення доступу до кредитних ресурсів, особливо гривневих, може призвести до зменшення обсягів інвестування у проекти, які не є швидкоокупними, та до зменшення обсягів будівництва, — говорить заступник міського голови з питань економіки Сергій ВАСИЛЬЧУК. – Така ситуація призведе до зменшення надходжень до бюджету. Тобто може початись свого роду ланцюгова реакція.

Але проблема не лише з видачею нових кредитів, а й з уже виданими. Особливо це стосується кредитування в доларах. Банк втрачає прибутки, оскільки видавав кредит, коли долар коштував 5,05 грн, а нині він коштує 4,85. Звісно, позичальник від цього лише у виграші, але банк не благодійна організація і навряд чи збирається втрачати. Банк може змінити відсоткову ставку по вже існуючих кредитах, оскільки це передбачено, як правило, у договорі, коли змінюється облікова ставка НБУ. А вона, у порівнянні з 2006 роком, зросла з 8 до 12 відсотків. Однак банкам нелегко наважитись на такий крок.

Збільшення відсоткової ставки призведе до збільшення обсягу неповернення кредитів. Отримуючи іпотечний кредит, позичальник розраховував таким чином, аби після сплати коштів банку залишались гроші на прожиття. Реальні доходи українців за цей час суттєво не зросли, якщо навпаки не зменшились. Збільшення платежів по кредитах частина людей просто “не потягне”.

Що в такому випадку робити банку? Забирати вашу квартиру чи будинок, які виступали заставою? Але банку вони не потрібні, йому потрібні гроші. Крім того, в українському законодавстві немає чіткого механізму щодо вирішення таких ситуацій. Банку доведеться шукати порозуміння з клієнтом, аби таки отримати свої гроші.

Усі ці причини можуть призвести до кризи в банківській системі, і, як сказав один знайомий банкір: “Деякі банки цю кризу не переживуть”. Але про це — у наступних номерах “ОГО”…








На правах реклами