У Рівному буде свій “Міленіум”

Замість бур’янів – плаза з фонтанами
Ідея забудови центральної частини міста та створення громадського комплексу “Міленіум плаза” виникла наприкінці 90-х років минулого століття.
— Тоді у нас з міським головою Віктором Чайкою виникла розмова про те, що околиці міста забудовуються, а для центру — немає чіткої концепції, — розповідає колишній головний архітектор Рівного, нині голова обласної організації Національної спілки архітекторів України, головний архітектор АТ “Рівнеінвестпроект” Микола ПАСІЧНИК. — У багатьох місцях тут були старі аварійні будинки, безлад, росли бур’яни. Особливо це стосувалося кварталу між вулицями Соборною, Чорновола, Драгоманова та 16 Липня. Крім того, з’явилися розмови про плани забудувати цю територію приватними котеджами. Тож я вирішив свої ідеї та бачення викласти на папері, зробив ескізи, а згодом і попередній макет.
Ідеї позитивно сприйняли у центральному інституті “Діпромісто”, який у 2003 році розробляв новий генплан для Рівного. Їх використали у генеральному плані забудови центральної частини міста. Тож у названому кварталі передбачено спорудження ділового та громадського комплексу.
— Нового житла у цьому районі не планували, — наголошує Микола Пасічник. — Його можна зводити на околицях, а центр потрібно зберегти для всіх городян. Основою і центром нового комплексу, який назвали “Міленіум плаза”, має стати велика пішохідна зона — так звана плаза, з фонтанами, зеленими зонами, літніми кафе та місцями для відпочинку, куди можна було б прийти з дітьми, де хотілося б призначити побачення чи просто прогулятися після робочого дня. По периметру зони передбачено спорудження адміністративних, ділових, торгових, виставкових та культурно-розважальних центрів.

Бізнес і влада –
на одному майдані
За задумом архітектора, основними у комплексі “Міленіум плаза” мали стати два центри — адміністративний та діловий.
Велику адміністративну будівлю, в якій мали б розміститися місцева рада та органи виконавчої влади, запланували розташувати з боку вулиці Соборної, навпроти майдану Незалежності.
На розі вулиць Драгоманова та 16 Липня має постати великий бізнес-центр класу А.
— Тут могли б бути не лише офісні приміщення, конференц-зали, кімнати для переговорів, а й відпочинковий комплекс: готель, зимові сади, спортзали, басейни, ресторани, кафе тощо, — розповідає Микола Пасічник. — Будівля буде багатоповерховою. Три перших ми планували залишити за містом та організувати там центр сімейного дозвілля з аквамістечком, ігролендом тощо.
На вулиці 16 Липня спроектували офісно-медичний центр.
На розі вулиць Чорновола та Драгоманова запланували офісно-торгово-виставковий комплекс.
— На жаль, нині у місті не вистачає виставкових площ для бізнесу , — вважає архітектор. — Тож створення спеціалізованих виставкових залів у центрі міста було б не лише зручним, а й вигідним.
Проблему з транспортом архітектор вирішив, запланувавши під’їзди до комплексу з чотирьох вулиць та підземні паркінги, які розміщуватимуться під усією площею.

Знайдеться місце й для митців
Великий блок майбутнього комплексу з боку вулиці Чорновола архітектор пропонує відвести під мистецький форум.
— У місті немає повноцінної художньої чи фотогалереї, а майстри у нас є і вони мають що виставляти. Тому варто було б побудувати муніципальну мистецьку галерею. Крім того, у цій зоні можна було б відвести куточки й для історії та духовності. Я пропонував спорудити панораму Берестецької битви. Це один із так званих рівненських брендів, завдяки чому наша область відома. Тут можна було б дітей навчати історії, приводити туристів. У нас в області є ще один бренд світового рівня — ікона Дорогобужської Божої Матері. Нині вона розміщується у краєзнавчому музеї та відома лише фахівцям. Якщо ж створити окремий музей для неї, правильно розмістити та грамотно подати, вона може стати такою ж відомою, як полотна визнаних майстрів, та приваблюватиме туристів.
Поруч із панорамою добре було б створити невеликий театр, до 100 місць. У ньому могли би ставити п’єси сучасних драматургів, здійснювати експериментальні постановки. У театрі обов’язково має бути відкрита сцена, на якій могли б виступати самодіяльні колективи, музиканти-початківці та всі бажаючі. Це місце було б гарним для фестивалів та мистецьких форумів.

Щоб будувати, потрібен проект
Для того, аби почати втілювати архітектурні задуми, не вистачає цілісного проекту.
— Сьогодні “Міленіум плаза” — це лише задум, ідея. Щоб він став реальністю, потрібно виготовити передпроектні пропозиції, проаналізувати можливості та здійснити інженерні розрахунки, — зазначає автор проекту. — Якби був готовий попередній проект, були б відомі майбутні масштаби будівництва, технічні вимоги тощо, можна було б приступати до пошуків інвесторів, які б займалися безпосереднім будівництвом, оголошувати конкурси. Однак поки що міська влада не приділяє цьому належної уваги.
За словами першого заступника міського голови Олексія ХМИЛЕЦЬКОГО, однозначно сказати, коли почнеться спорудження комплексу “Міленіум Плаза”, наразі важко. Потрібно розробити правила гри у цій сфері, опублікувати їх у пресі, розмістити в інтернеті. Імовірно, інвесторів залучатимуть через конкурс. Тож до безпосереднього втілення проекту ще багато роботи (“ОГО“ №27, 3 липня 2008 року).
Щоправда, підприємці, які володіють нерухомістю та землею у названому кварталі, вже мають попередні проекти будівель, які можуть бути збудовані на їхніх ділянках. За словами Миколи Пасічника, споруди задумувалися, виходячи з концепції ”Міленіум плаза”. Це й згаданий медичний центр на вулиці 16 Липня та торгово-виставковий комплекс на розі Драгоманова — Чорновола.
— Якщо підприємці почнуть будівництво, можливо, це підштовхне владу звернути увагу на той квартал та таки замовити проект забудови, — сподівається Микола Пасічник.
Передпроектні пропозиції можна було б розробити за півроку, багато часу та зусиль вимагають інженерні розрахунки. Повністю ж проект може бути розроблений як мінімум за два роки.