Іграшки дорослих чоловіків

“Усе буде джаз”
Музична освіта директора ПП “АРТ” Олександра ТРОФІМЧУКА спонукала його до створення джазового колективу та його просування.
— Дуже хотів, щоб після музичної школи мій син продовжував займатись музикою, але не класичною, — розповідає директор ПП “АРТ”. — Тому його вчитель, справжній майстер своєї справи, а тепер художній керівник “Art Time” Ігор Тарасюк продовжив заняття із сином, але вже в іншому напрямку. Згодом виявилось, що джазом захоплюється ціла група однодумців, й усі вони дозріли до того, щоб створити колектив. Це було у 2006 році.
Таким чином в Олександра Трофімчука з’явилося нове хобі.
— Зараз вникаю потроху у деталі шоу-бізнесу, — зауважує співрозмовник. — “Art Time” має свої композиції і виступав на кількох джазових фестивалях. А минулого року отримав звання народного аматорського колективу.
“Розкрутка” джазового колективу потребує часу і коштів. Без якісного музичного продукту, а також правильно продуманих ходів — тут не обійтись. Міжнародний джазовий фестиваль “Art jazz cooperation” Рівне-Луцьк-2008” — один з таких ходів. У проекті візьмуть участь колективи з України, Польщі, США. Серед учасників і джаз-дует Тетяни Балакирської та Олексія Наджарова з Росії.
— Тетяна Балакирська — головний редактор порталу uajazz.com, — розповідає Олександр Трофімчук. — Ми на цьому порталі маємо свою сторінку. Тож про фестиваль та про “Art Time” дізнається велика кількість людей. А попереду ще багато цікавих рішень і участь в музичних формуах.

Прихильник несподіваних рішень
Нотаріус Ігор СОХАЦЬКИЙ не рахує грошей, які витрачає на оздоблення офісу.
Про захоплення відомого у Рівному нотаріуса Ігоря Сохацького “ОГО” писала в номері 27 від 3 липня. Тоді він зауважив, що якби не знайшов себе у нотаріаті, відбувся би як дизайнер приміщень.
Пан Ігор сам придумав інтер’єр у двох офісах. Власноруч підбирав деталі декору.
— Деякі речі, перш ніж стали окрасою приміщення, були спочатку відремонтовані, — розповідає нотаріус. — З великими труднощами знайшов майстрів, які відремонтували друкарські машинки. Це були люди похилого віку, одразу зрозуміли, у чому там справа. Майстри були приємно вражені, що хтось ще цікавиться друкарськими машинками. Тепер мої п’ять машинок не просто деталь інтер’єру — всі вони працюють. Також відремонтували механізм годинника, що стоїть на підлозі позаду робочого стола.
За словами Ігоря Сохацького, він використав для облаштування і деякі несподівані рішення. Скажімо, ваги були пофарбовані і використані замість підставок для вазонів.
— Уже на трьох вікнах стоять старовинні ваги, а на них — вазони, — зауважує він. — І думаю, що це ще не кінець.
Але офіс Ігоря Сохацького — це не музей і всі речі додають комфорту господарю та гостям. Кована підставка “приймає” мокрі після дощу парасольки, і не пускає воду на підлогу. Деколи з друзями господар кабінету вмикає патріофон, і під Утьосова чи Шульженко п’ють хороші напої і спілкуються. Взимку запалюють камін.
— Якби якось порахував усі витрати на оздоблення офісу, то, певно, сума мене злякала б, адже пішли на це чималі кошти, — зауважує нотаріус. — Проте я не шкодую, бо всі елементи відповідають моєму задуму і вносять в офіс свою неповторну ауру.
Зараз пан Ігор працює над своїм третім офісом. І пообіцяв запросити “ОГО” на новосілля.

Не може не підкоряти небо
Молодий підприємець Олексій КОСОБУЦЬКИЙ літає на планері
з 16 років.
— Сісти за кермо планера вперше — страшно, але я мав досвід першого польоту у тому віці, коли ми ще не знаємо страху, — згадує він.— У 87-му році при ДТСААФі готували курсантів у льотні училища і вчили літати на планері. Проте у військові я не пішов, але пробував у небі літати, і забути цього не можу до цих пір.
Олексій Кособуцький зауважив, що планер двигуна не має, це такий собі “птах” вільного польоту. Він тримається у повітрі і летить, підкорюючись законам аеродинаміки. Літак піднімає планер на буксирі, а далі відчіплює, після чого планер летить сам. Пілот може тільки відчувати повітряні потоки і скеровувати “машину” у потрібному напрямку.
— Треба точно реагувати на зміни і це дуже цікаво, адже немає можливості щось відкоригувати за допомогою двигуна, — наголошує підприємець. — І дружина моя зрозуміла, чому мене так тягне на аеродром, і чому я щоразу піднімаюсь у небо та не можу це кинути. Коли її покатав на літаку та планері, то вона була у захваті.
Раніше улюбленому заняттю підприємець надавав набагато більше часу, ніж зараз. Нині чимало справ забирають майже весь час. Проте вже збирається на аеродром у Воронів, аби знову піднятись у небо. А ще планує згодом придбати літак.