"Свій трактор не довіряю нікому”

Коли приїхала у село, довелося ще трохи зачекати, поки господар закінчить орати.
— Ось це моє господарство. Тут кілька років підряд сіялись злаки, а цього року земля відпочиває (вказує рукою на щойно зорану землю). Як є час, сам сідаю на трактор. І сусідам, коли треба, допомагаю з оранкою городів. Трактор у мене хороший, білоруський. Я його побачив у Києві на виставці — і придбав. А ще у мене повний ангар сільськогосподарських знарядь.
— Колись ви казали, що і наш “Рівнесільмаш” випускатиме сільськогосподарську техніку...
— У “Рівнесільмашу” була хороша ініціатива, німець на прізвище Хеге ще в 94-му році хотів робити тут комбайни. Але це не було потрібно чиновникам області: ні одному, ні другому, ні десятому. А треба було тільки, щоб уряд дав гарантію. Але ніхто не хотів їздити в Київ та вирішувати це питання. То в мене й опустилися руки.
(Йдемо садом).
— Багато молодих дерев у саду...
— Ці дерева, які ближче до поля, ми досадили. У сніжні зими зайці часто навідуються і обгризають. Я і траву стрижу у садку сам.
— (Заходимо на подвір’я. Молоді чоловіки мурують паркан).
— У вас тут реконструкція?
— Цього літа вирішив відділити подвір’я від городів. Подивіться — тут у мене колись був хлів, тут стояла корова (прочиняє двері господарських приміщень). Тут ангар. (Заходимо з іншого боку хліва) Це було приміщення для курей та гусей. Ось тут планую збудувати баню (показує на невелику теплицю). А ці фігурки мені подарували на день народження внуки. А ось мій виноградник (вказує на височенну арку довжиною 30 метрів). Тут кілька сортів винограду. Шкода, що кримський не встигає достигнути.
— Ось так ви і відпочиваєте?
— Скажу відверто, я не любитель відпочинку, за сім років роботи в парламенті не використав сповна жодної путівки. Дочок відправляв, щоб побули за мене там, у моєму номері. Завіз — і сам поїхав.
— А куди, як правило, буває путівка?
— Там є три санаторії: “Дюльбер”, “Нижня Ореанда”, “Морський прибій”.
— Вони обслуговують Верховну Раду?
— Не тільки Верховну Раду, а й Адміністрацію Президента, й урядовців.
— А цього року?
— Поїду в Луганськ до сестри, потім заїду у Донецьк до народних депутатів Верховної Ради — своїх друзів. Побуду там кілька днів. У Донецьку ще хочу домовитись про операцію на серці для кількох хворих з Рівненщини. А потім на тиждень заїду в Крим. У мене є там чудові друзі, які вже давно запрошували, щоб просто посидіти поспілкуватися. Подорож займе приблизно 10 днів. Чи можна назвати це відпочинком? Ні! Бо я сам буду за кермом. А це п’ять тисяч кілометрів у тиждень.
— А в дім запросите?
— Заходьте (ставить капці). Бачите — все по-простому. З гаража вхід одразу в хату. Так само з будинку можна потрапити в погріб (відчиняє двері). Бачите, в кухні ще залишилась піч. Цю галерею із вазонами ми збудували, щоб об’єднати літню кухню з будинком. А це мій кабінет. Такі ноутбуки нам видали у Верховній Раді. Ці рушники мені подарували виборці (показує на розстелені на дивані рушники).
— Маєте захоплення традиційні для чоловіків: риболовля, полювання?
— Не люблю ні рибалити, ні полювати — люблю їсти і збирати гриби. Як піду в ліс, то ходжу до тих пір, поки назбираю повний кошик.

А ще Павло Сулкоський розповів
Про родичів
“Не зловживають тим, що я депутат. Але, буває, підсилають мені людей з великими проблемами, а я змушений їх вирішувати.”
Про братів
“Нас, братів, залишилось четверо із п’яти. Два брати у мене випивають, просто горе в сім’ї. Мені боляче за них. Вони ганьблять нашу родину. Такі гарні у них дітки. Я їм допомагаю. А один пішов у протестанти — і сьогодні не п’є, не курить — інший чоловік”.
Про жінок
“Навіщо родитись чоловіку на світ, якщо не любити жінку. Але хочу того, чого і вам побажаю, щоб любили всі, а кохав до безтями — один. Над цим і борюсь. Хто скаже про Сулковського: “Він любить жінок”. Йому відповідаю: “А ти не любиш?”
Про любов
“Найбільше своєї любові я віддаю дітям та онукам. Якщо у них все гаразд, я спокійно йду на роботу, краще сплю”.
Про стосунки з Богом
“На моєму рахунку 11 храмів і 9 молитовних будинків. Десь 50 відсотків мого труда там, і матеріалів, і ресурсів. Зокрема в Новоукраїнці, Клевані-2 та інших населених пунктах. Але не вважаю, що мої гріхи за рахунок цього замолюються на небі. Хочу спонукати людей до слухання Біблії. Ніколи не зміню віри православної”.
Про відомість
“Впізнають мене тільки ті, хто знає. Знімаю значок депутата і вільно ходжу по Києву”.
Про страхи
“Я ризикова людина. Не боюсь смерті. Але ще хочеться допомогти дітям і побачити, як будуть жити внуки”.
Якби був Президентом
“Не дай Бог. Але тоді довелося б поборотись, не жаліючи себе, а не набивати собі кишені і корупцію загострювати”.
Кришталева мрія
“Подовше пожити на землі українській. Дочекатись процвітання. Стабільність буде вже через два роки, якщо не буде дострокових виборів у парламент”.