Як розділили 28,5 мільйона

Після останнього засідання сесії ми вирішили докладно розпитати Сергія Миколайовича — як саме були поділені 28,5 млн грн і як це позначиться тепер на житті рівнян? Тоді, у п’ятницю, він виглядав задоволеним.
— Отже, все пройшло як ви і планували?
— Головне, що у міській раді не повторилося те, що ми побачили у Верховній Раді — ніхто не блокував трибуну і все пройшло без зривів. Бюджет — це основа життя міста, і я радий, що міські депутати підійшли до цього питання серйозно. Усі напружено попрацювали на підготовчому етапі і закріпили свої рішення голосуванням. Тепер місто може спокійно жити далі, готуватися до Дня Незалежності, Дня міста, готуватися до зими і загалом здійснювати цілу низку заходів і робіт, яких давно чекають рівняни. Зокрема в сфері підтримки інфраструктури, ремонту будівель, доріг, дворових територій тощо. Усі сфери отримали достатньо відчутні фінансові вливання, і цьому я радію.
— 28,5 мільйона гривень — це значне перевиконання бюджету?
— Завжди хочеться більшого, і реальні потреби міста сьогодні значно перевищують цю суму. Але, безперечно, 28,5 мільйона — це непоганий показник.
— А звідки взялося таке перевиконання?
— Перевиконання бюджетних показників є результатом загальної економічної активності у Рівному, але також і тих концентрованих зусиль, що їх докладають працівники різних служб і зокрема управління економіки міста. Ви ж зрозумійте, щоб якісь кошти перерозподілити, їх треба спочатку заробити, знайти. Для цього й працює управління економіки та всі його підрозділи. І хай людей у нас небагато, але спільно з керівництвом міста та депутатським корпусом нам вдалося створити у Рівному сприятливий мікроклімат для постійного економічного зростання. Це головне.
— Та все ж, які конкретно статті забезпечили перевиконання бюджету?
— Давайте, я дам вам невеличку зведену табличку, щоб ви самі все побачили. Тут лише деякі цифри і найважливіші дані, але видно, що найбільші перевиконання надходжень йдуть за статтею “Податок з доходів найманих працівників”. Звідки взялося це збільшення надходжень аж на 16 мільйонів гривень? Значною мірою це результат нашої щоденної системної роботи з підприємцями та підприємствами міста. Роботи, яка спрямована на те, щоб підприємства показували реальну кількість працюючих та офіційно платили їм хоча б більш-менш пристойні зарплати.
— І як це виглядає на практиці? Поясніть.
— Та просто… Беремо конкретне підприємство. Скажімо, кафе, й аналізуємо його показники та звітність. Якщо бачимо, що офіційно в тому кафе працює лише один кухар та два офіціанти із зарплатами нижче мінімальних, але при цьому графік роботи у кафе з 10.00 до 23.00, а в залі 50-60 столиків, то ми викликаємо власників чи керівників, проводимо відверту розмову, даємо приписи, попереджаємо, що вони мають або показати реальну кількість працюючих та дати людям нормальну офіційну зарплату, або їх підприємством займатиметься не міська влада, а правоохоронні органи. Приблизно так працює ця схема.
— І вона дає результат?
— Дає. Ви ж самі бачите, наскільки зросли надходження до бюджету. Інша справа, що тут є ще чималі резерви росту. Треба й далі проводити детінізацію господарської діяльності підприємців та подальшу легалізацію усіх працюючих. Це один із головних напрямків роботи, хоча й не єдиний.
— Гаразд. А як тоді ви оцінюєте результати розподілу надходжень від перевиконання бюджету?
— Ви можете їх теж побачити на максимально спрощеній зведеній таблиці. Відзначу лише кілька показових моментів. Ми вперше виділяємо 500 тисяч гривень на дитячі майданчики і плюс до того, за результатами року, один мільйон 230 тисяч — на ремонт дворових територій. Це прорив! Раніше грошей на таке ніколи не вистачало. Ми ж змогли ще знайти додаткових 700 тисяч гривень для матеріальної підтримки медпрацівників, 850 тисяч — на рентген-апарат у дитячу міську лікарню, виділили 500 тисяч на житло для дітей-сиріт. І що дуже важливо, у порівнянні з минулим роком, ми практично вдвічі збільшили видатки на ремонт дахів, стиків, ліфтів, під’їздів. Це хороше досягнення. Та найбільше мене радує, що ми почали вкладати кошти у перспективний розвиток міста, у розробку проектів забудови мікрорайонів “Тинне” та “Басівщина”. Це дуже добрий знак.