Як кореспондент OGO.ua на болючі точки "давила" [Експеримент]

Аби довго не гадати, за допомогою експерименту вирішила з’ясувати, як реагуватимуть чоловіки, коли їх навмисно виводитимуть із себе. На щастя чи на жаль, у ролі піддослідного кролика виступив мій наречений, який на власному досвіді переконався, що жінки і справді можуть бити по болючих точках. Адже під час експерименту я застосувала всі інструменти, які приховує у собі жіночий арсенал.

Потрапила у власну пастку
Для мого піддослідного головне — завжди все тримати під контролем. Якщо він збирається до супермаркету чи будь-якого іншого магазину, то у його гаманці повинна бути сума значно більша, ніж він планує витратити. І перед касою він декілька разів перевіряє, чи на місці гаманець та гроші в ньому. Якось ми зібралися до супермаркету, щоб купити необхідні продукти. Перед цим я заздалегідь забрала його і свій гаманець собі у сумку із благородним наміром, аби йому допомогти.

Після годинного бродіння між рядами супермаркету мені здавалося, що ми скупили якщо не весь магазин, то значну його частину це точно. На касі мила дівчинка назвала нам суму із декількома нуликами. У цю мить я прикинулася "блондинкою з анекдотів", закліпала віями і невинно зізналася, що обидва гаманці, і відповідно всі гроші, я виклала, коли перед виходом вирішила нафарбувати губи. Сказати, що міміка та колір його обличчя змінилися, це не сказати нічого. У ту мить мені здавалося, що від його погляду від мене навіть купки попелу не залишиться. Проте він не кричав, не застосовував нецензурну лексику із згадуванням моєї мами, а лише мило посміхнувся касирці.

— Це миле створіння постоїть тут з вами і з нашими пакетами, допоки я не принесу гроші, — сказав він і зник з мого поля зору ще до того, як я змогла щось заперечити.

Двадцять хвилин я чекала разом з охоронцем свого благовірного. Хотіла вивести його із себе, а сама ж потрапила у власну пастку.

Милий, а що це за гномики?
Однією з болючих точок мого коханого є його комп’ютерні іграшки. Особливо, коли "дістаю" його різноманітними запитаннями під час вирішальних битв між ельфами, тролями, орками та героями інших рас War of Craft, які він інколи чекає декілька днів. Під час розпалу однієї з таких битв, вирішила "подіставати" його безглуздими запитаннями про гру. Я розпитувала, чому персонажі вигукують саме ці кумедні вирази, а не інші, чому він не нападає на цю зелену істоту, чому він біжить праворуч, а не ліворуч, і все у такому дусі. Спочатку він відповідав доволі дружелюбно, без будь-якого натяку на роздратованість. Тоді я почала тицяти пальцем у персонажів, тим самим закриваючи пів-екрана. Звичайно, він не помітив, як хтось його атакував, і його комп’ютерний персонаж загинув, а воскреснути він зміг би лише через деякий час, коли грандіозна битва вже завершиться. Він мовчки вийшов з гри та вимкнув комп’ютер. Цього вечора ми більше не розмовляли.

Хто така "Анічка"?
Кажуть, чоловіки найбільше не люблять, коли їх звинувачують у безпідставній зраді. У цьому я вирішила переконатися під час свого експерименту.

Співучасницею свого задуму я зробила свою подругу Настю, у надійності якої ніколи не сумнівалася. Для початку вона мала зателефонувати до нього із незнайомого номера пізно ввечері, а згодом ще й написати якусь романтичну смс. Для більшого ефекту я заздалегідь зберегла цей номер у його мобільному і підписала "Анічка".

Увечері, коли він, нічого не підозрюючи, переглядав черговий шедевр голлівудського конвеєра, у нього задзвонив мобільний. Звичайно телефон спершу опинився у мене в руках, адже я вже давно чекала дзвінка від "Анічки" для початку бойових дій. Звісно, він не міг толком пояснити, хто така Анічка і як вона опинилася у його мобільному. Почав згадувати усіх колег, університетських знайомих, ледве до дитячого садочку не дійшов. Проте я, як і годилося, влаштувала йому сцену, наче у справжніх мильних операх. Я так захопилася своєю роллю, що зовсім не почула, як у мене задзвонив мобільний. Це була смс від моєї подруги: "Я не знаю, навіщо тобі це потрібно, але все зробила, як домовлялися", підпис "Анічка" і смайлик. Це повідомлення прочитав він. Мені ще довго доводилося пояснювати свою поведінку. Експеримент закінчився.

P.S. Не всі мої спроби вивести його з рівноваги закінчувалися успіхом. Чомусь частіше із себе виходила я, а не навпаки. Під час свого експерименту я зробила висновок, що вивести його спеціально із себе не так вже й просто. Здавалося, увесь час, коли я спеціально виводила його із себе, він навмисно звідти не виходив. Набагато частіше у мене це виходить, коли я цього зовсім не планую.