Ми у Facebook
13.10.2011, 15:01

Бізнес на самотніх пенсіонерах: чим більше заплатиш, тим менше "бабка" проживе

"Догляну людину похилого віку за право успадкування житла" – оголошення такого змісту все частіше можна побачити в газетах. Зафіксувати права і обов’язки сторін такої угоди можна, уклавши договір довічного утримання – за ним одна сторона отримує у власність житло, інша – догляд та матеріальне забезпечення. Проте останнім часом в Україні з’явилася ще й третя сторона: різноманітні фірми-посередники допомагають знайти один одного тим, хто потребує утримання і тим, хто готовий його надати.
В одну з таких організацій звернулася 80-річна мешканка Рівного Катерина Літкевич. Рекламу «Центру допомоги та соціального захисту пенсіонерів «Пенсіон» вона почула по радіо – самотнім людям похилого віку пропонували укласти договір довічного утримання, обмінявши житло на матеріальну допомогу та догляд. Оскільки заповідати свою 1-кімнатну квартиру пенсіонерці нікому, вона вирішила зателефонувати у офіс київської фірми.

Представники «Пенсіону» приїхали до Рівного і відвезли стареньку до нотаріуса. На запитання, хто буде другою стороною у договорі, пояснили – один із «начальників» фірми. Будучи впевненою, що організація надасть їй доглядальницю, пані Катерина поставила підпис на договорі у прямому сенсі наосліп – адже через катаракту вона практично не бачить – а нотаріус, яка мала б у такому випадку зачитати договір вголос, лише запитала: «Будете читати? Ні? Тоді підписуйте». Другою стороною угоди, як стало відомо незабаром, виявився чоловік з Полтавської області – договір зобов’язував його лише пересилати пенсіонерці щомісяця по 500 гривень. Одразу після переоформлення квартири на своє ім’я він зник, не залишивши своїй підопічній жодних контактів, а через чотири місяці передбачені договором перекази припинилися. Коли ж пані Катерина зателефонувала у офіс «Пенсіону», щоб дізнатися, у чому справа, працівниця, яка до цього увесь час підтримувала з нею зв’язок, заявила, що... не розуміє української мови.

– Вже вони мають силу і крик, бо вже їхня хата, – каже пенсіонерка, яка встигла пройнятися довірою до організації. – Вже тоді я зрозуміла, що я наробила, але було вже пізно...

Знайомі порадили звернутись у Комітет із захисту прав людини – юристи комітету допомогли підготувати позов до суду, щоб розірвати договір. З тих пір – а це був 2009 рік – справа у суді все ще стоїть на місці. А допоки договір не розірвано, квартира пенсіонерці фактично не належить.

Акція для пенсіонерів


Організація, яка називає себе «Центром допомоги та соціального захисту пенсіонерів «Пенсіон», дійсно декілька разів на день рекламує свої послуги на першому каналі національного радіо. Директор «Центру» Олена Орєхова та її «заступники» пропонують самотнім пенсіонерам одноразову виплату (від 20 тисяч гривень) та щомісячні виплати (близько 500 гривень).

– Сотрудники нашей патронажной службы делают для пенсионеров покупки, убирают, готовят еду, могут при необходимости находиться рядом с человеком круглосуточно и оказывать любую помощь, – запевняє проникливий голос одного із «заступників».

Пенсіонери, які укладуть договір, зможуть безкоштовно відвідувати заходи та екскурсії, організовані «Пенсіоном». «Підписання договору довічного утримання – важливий крок у вашому житті. Ви маєте все зважити, все обдумати і довірити своє майбутнє організації, яка викликає у вас довіру і має бездоганну репутацію», – запевняє директорка. А одразу після цього оголошує акцію: той, хто підпише договір з «Пенсіоном» до кінця місяця, зможе пройти курс лікування за рахунок фірми.

Краще, ніж будь-який бізнес

Журналісти Агентства вирішили перевірити репутацію «Пенсіону» – і, як не дивно, не знайшли організації з такою назвою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Немає і сайту фірми в інтернеті. Натомість на запит «Пенсіон» отримуємо безліч реклам.

4vlada.com]ЧИТАТИ РОЗСЛІДУВАННЯ ДАЛІ





На правах реклами