Претендентка на "Жінку року Тернопілля" представить у Рівному свої книги

Авторка "Теплих історій до кави" та "Теплих історій до шоколаду" Надійка Гербіш проведе дві зустрічі з читачами у Рівному.

Надійка (саме так полюбляє, аби її називали, письменниця) Гербіш народилася 12 грудня 1987 року в Збаражі, що на Тернопільщині, у родині вчителів.

Росла в Тернополі, де закінчила класичну гімназію та гуманітарний ліцей. У 2010-му році отримала диплом Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю «Англійська мова та література».

Усними перекладами займалася з тринадцяти років. У 16-ть почала дописувати в місцеві та всеукраїнські газети та журнали, а з 17-ти років працювала журналісткою в регіональному журналі. У 18-ть років вийшла заміж за Ігоря Гербіша й переїхала до Збаража. Тоді ж влаштувалася в київське видавництво «Брайт Стар Паблішинг» позаштатним книжковим перекладачем, де й переклала перші дві книжки. Згодом перекладає ще багато книжок різних авторів. Найскладнішою і найцікавішою з перекладених книжок Надія Гербіш вважає мемуари Дж. Буша.

Далі – робота штатним оглядачем та позаштатним кореспондентом у багатьох виданнях України. Чимало з її робків здобували перемоги в літературних конкурсах – зокрема, перемога в конкурсі «Різдвяне диво» 2009-го року в номінації «Мала проза (твори для дітей 5-8 років)» стала початком активної творчості на ниві української дитячої літератури.

Надія починає писати для дітей, дещо з написаного потрапляє у книжки. Улюблена дитяча антологія – «Різдвяна чудасія». (В-во «Братське).

У 2008-му році стала членом Національної спілки журналістів України. Почала працювати в ГО «Відповідь» у місті Тернопіль прес-секретаркою, головною редакторкою незалежної соціальної газети «Відповідь», авторкою і ведучою документальної телепрограми соціального спрямування «Відповідь». Написала соціальну програму розвитку підлітка «Зміни своє життя» (згодом перейменовану у «Навчіть мене мріяти») й викладала її в Збаразькому ПТУ-25 впродовж трьох років, а також викладала окремі лекції з цієї програми в різних навчальних закладах м. Збаража та м. Тернополя.

З грудня 2009-го року почала працювати книжковою перекладачкою і письменницею у видавництві «Ездра» (м. Олександрія), а вже з серпня 2010-го року стала головною редакторкою цього видавництва. Тоді ж виходить кілька антологій та аудіо-книжок з творами Надії Гербіш у різних видавництвах. У січні 2011-го року на електронні книжкові полиці лягає повість «Художниця».

Також працювала усним перекладачем Тоні Ентоні (триразового чемпіона світу з кунг-фу, колишнього елітного охоронця та автора книжок «Приборкання тигра», «Крик тигра», «Пристрасть») у його авторських турах Україною та США. Була супроводжуючим перекладачем директора в-ва «Ездра» Андрія Кравченка в Україні, Європі та Сполучених Штатах. Перекладала переговори видавців та членів видавничих асоціацій з різних країн під час міжнародних видавничих з’їздів Marketsquare Europe, численні бізнес-семінари, книжкові презентації тощо.

У зв’язку з поверненням із Олександрії на Тернопільщину пішла з посади головної редакторки в-ва «Ездра» (у квітні 2011-го) й продовжувала працювати там проектно як позаштатний працівник. З квітня 2011-го року знову почала працювати книжковим перекладачем у видавництві «Брайт Стар Паблішинг».

Із вересня 2012 року пані Надія починає викладати на спеціальності «Видавнича справа та редагування» в одному з тернопільських вузів.
15 вересня 2012 року вийшла книжка Надійки Гербіш «Теплі історії до кави», яка стала бестселером на Львівському форумі видавців, а згодом здобула перше місце в рейтингу «Топ-20» мережі Книгарень «Є». На з’їзді видавців Marketsquare Europe, який відбувався в Будапешті в жовтні 2012-го, книжка одержує нагороду “European Christian Book of the Year”.

А нещодавно стала претенденткою на звання "Жінка року Тернопілля".

Свою роботу Надійка Гербіш вважає оплачуваним хобі, але й крім неї має чимало улюблених справ: займається музикою та фотографією (була нагороджена дипломами за участь у фото-виставках), пише дитячі вірші та дорослу прозу, є активною блоґґеркою (http://hudozhnytsya.livejournal.com/) і мандрівницею. Разом із чоловіком служить у церкві, займається соціальною роботою. Її неофіційне творче прізвисько – Фея Радості.