У колишньому будинку рівненського лікаря нині видають паспорти [+Фото]

Справді, будинок №3 на вул.Словацького гарний, як і власне, всі будинки лікарів, що жили в місті до 1939 року. Наприклад, будинок №6 на вул. 16 Липня, де зараз розташована міграційна служба, належав лікарю Виноградову. Схоже, правоохоронці люблять класичні історичні будівлі, бо й обласна прокуратура (що трохи далі по цій вулиці) займає історичну будівлю №52. В історичну будівлю з модерновою ліпниною на фасадах (колишній військомат) переїжджає суд.

Більше фото - у фотогалереї

Ну а в будинку №3 на вул. Словацького (колишній провулок Бармацький) жив не просто лікар, а ГОЛОВНИЙ лікар земської управи пан Микола Миколайович Прохоров. Тут була і його клініка, він тут приймав пацієнтів. Мав він дуже добру освіту - закінчив університет в Санкт-Петербурзі.

Кому належало авто, що стояло біля театру ляльок у Рівному? [+Фото]

Будинок зберігся досить непогано. Шкода лише, що зіпсували цегельний стиль, зафарбувавши клінкерну цеглу якоюсь бридкою фарбою (хоч це можна виправити, "пропіскоструївши" фасади).

Більше фото - у фотогалереї

Значно більше змінили вигляд сусіднього будинку №7, де зараз господарюють тюремники (там розміщене пенітенціарне управління). Цей будинок "при совєтах" взагалі хотіли знести, але активні рівняни, які люблять історію міста, не дали тоді владі зруйнувати його.

Рівне колись було Венецією [+Фото]

А належав будинок онуку Ганни Оленіної-Андро(покровительки Корецького монастиря, де і похована), котрій Олександр Пушкін присвячував свої вірші, та Дмитру Андро, предводителю рівненського дворянства. Він, поза сумнівом, був одним з найвидатніших рівнян. Дмитро Андро не визнавав більшовицької влади, а як багата людина волів повернути собі втрачене (зауважимо, що лише в Рівненському повіті йому належало понад 150 десятин землі). Саме через це більшовики і намагалися знищити його будинок.









Більше фото - у фотогалереї