На Рівненщині, біля Горбова, дітлахи натрапили на загадкову яму [+Фото]

Хлопчик покликав своїх друзів. Один з них, аби задовольнити дитячу допитливість, навіть спустився в неї.

Як розповідають горбівчани, ці поля постійно обробляла важка сільськогосподарська техніка, їздила по них, але поверхня залишалася відносно рівною. І лише зараз ґрунт провалився й людському оку відкрилася яма чималої глибини.

Її глибина становить 6-7 м, діаметр близько одного метра. Правильна кругла форма та прямі вертикальні стіни свідчать про те, що вона не природного, а штучного походження. Мох на стінах може свідчити про її давній вік. Цікаво те, що біля дна ями є хід убік, в напрямку села. Але його довжина незначна, орієнтовно один метр.

Перша здогадка, яка прийшла на думку, - ймовірно, це вхід до повстанської криївки, або якийсь підземний хід. Той факт, що біля дна ями міститься бічний хід в напрямку села, може свідчити якраз на користь другого. Тим паче, що й саме село розташоване неподалік, на віддалі ста метрів.



Дізнатися більше про походження загадкової ями вдалося лише після розмови зі старожилами села. Як розповіли Іван Аврамович та Ганна Йосипівна, колись на місці, де нині поле, розташовувалося декілька хуторів. Проживали там переважно поляки. Під час Другої світової війни частина з них загинули, декого виселили, а ще дехто виїхав самостійно. З приходом нацистів хутори були спалені, а вже згодом радянська влада зрівняла все та влаштувала поле.

На тому місці, де відкрилася яма, був двір. Проживали там чотири особи: Левон з дружиною Янкою і Антик з дружиною Стахою. У їхньому дворі був колодязь. Після виїзду господарів до Польщі у 1943 році, його засипали. І лише тепер, після стількох років, насипаний ґрунт обвалися і колодязь нагадав про себе. Саме він і є тією загадковою ямою. Таку версію розповіли Іван Аврамович та Ганна Йосипівна.

До речі, після виїзду власників того двору до Польщі, вони декілька разів надсилали листи, і навіть посилку, оповідачам цієї історії.



Як би там не було, але, після, здавалося б уже з’ясованих обставин походження ями, все рівно залишається декілька запитань. Зокрема, чому цей колодязь має глибину всього 7 метрів, тоді як глибина криниць у цій місцевості сягає 40 м? Чому біля його дна є хід убік, нехай і невеликий? Як таке могло статися, що колодязь не засипали на всю глибину, а лише зверху насипали шар ґрунту, залишивши нижче порожнечу? Як цей шар ґрунту міг триматися «висячи в повітрі» над розташованою під ним порожнечею, адже, настилу з дощок або колод, по якому мали зробити насип, там не помітно?

Подальша доля цієї ями невідома. Найімовірніше, її просто засиплють. Хоча варто було б, аби перед цим там все таки попрацювали дослідники. А раптом щось цікаве знайдуть?..