Привиди замку Ходкевичів у Млинові на Рівненщині

Одного разу пані Людвіка Ходкевич сиділа за столиком у лівому крилі першого поверху палацу. У голові роїлися плани-задуми на день, які зводилися до одного — як швидше завершити роботи в палаці. Раптом самі собою розчиняються двері, грюкають. Переборовши страх, Людвіка заглянула за одвірки, але там, на великий подив, нікого не було. Вона заглядала в кожну кімнату. Скрізь пустка. А ось в останній кімнаті правого крила на неї чекала несподіванка. Причому, жахлива. Там Людвіка Ходкевич побачила постать своєї 26-літньої доньки - княгині Розалії Любомирської. Фантом виглядав як справжня жива донька, але мав голову, відділену від тулуба.

Але яким було здивування Ходкевичів, коли через певний час до них долетіла із Франції сумна звістка — їхню дочку Розалію в Парижі гільйотували. Більше того, страта відбулася того ж дня й тієї ж години, коли в далекому від Франції Млинові з’явився фантом, який сповістив про страту.

Другий випадок примарної Розалії Любомирської зафіксований у 30-х роках минулого століття. Тоді деякий час у палаці жила донька механіка, котрий лагодив механіку, що була у власності Ходкевичів. Дівчинка звідти ходила до школи. А ось одного разу на навчання не з’явилася. Подруги вирішили провідати дівчину, чи, мовляв, не захворіла. Перше враження подруг, справді, підказувало, що з дівчинкою не все гаразд: бліде обличчя, налякані очі, дивна поведінка.

Усе це, як пізніше з’ясувалося, — результат зустрічі із привидом. Він знову з’явився під ранок і знову у тій же подобі — тулубом із відділеною головою. За пізнішим описом фантастичного явища, його обриси повністю співпали з тими, які проявлялися майже півтора століття тому.

...Перші відомості про Млинів належать до періоду до періоду панування литовського князя Олександра, який подарував Млинів і Пекалів московитянину Бобру. У 1566 році млинівські землі стали власністю Григорія Ходкевича —гетьмана литовського. Тільки на зламі XVIII-XIX ст.. млинівська садиба Ходкевичів стає відома як резиденція Людвіки, дочки литовського гетьмана. Палац був закладений в 1780 році і став однією з найбільших резиденцій на Волині.

Парк у графській садибі був закладений і упорядкований на території палацу садівником Діонісієм Міклером. Парк складався з двох нерівних частин, що простяглися по обидва боки широкого парадного майдану. Територія від майдану надвірного до каналу інвентарного називалась «амфітеатром лівим». Була покрита дерном, з дерновими сходами і лавками. У цій частині парку наприкінці XVIII ст. росло близько 400 волоських горіхів, тополь ломбардських, бальзамових,білих. Серед дерев виділявся липовий букет, що складався з 17 гнізд, обсаджених вишнями. Після тополь найбільше було акацій жовтих й американських, волоських горіхів, лип, горобини, каштанів, ліщини, вільхи, беріз, осик, тисів. Поміж деревами росло декілька сотень кущів декоративних і ягідних, найбільше – ялівця, жасмину, родзинки, мигдалю, барбарису, азалії, багато сортів троянд, щеплених і диких.

В «амфітеатрі лівому» були прокладені алеї під назвою «проспект на», «дика промінада». Особливо виділявся квітник. Між деревами, кущами, квітами стояли в мальовничих місцях парку кам’яні фігури Флори, Артеміди, Аполлона, Адонія, пам’ятник на честь гетьмана Вацлава Ревуцького.

Повертаючись до особи О. Ходкевича, варто сказати, що він привіз у Млинів частину книг хімічних, історичних і цінних рукописів. Серед них була й острозька Біблія як рідкісний екземпляр. У палаці було багато майстерно написаних портретів осіб родини Ходкевича й самого графа. У покоях палацу знаходилось чимало коштовностей зі срібла й фарфору, зокрема кілька десятків годинників. Серед них – чимало французьких в оправі з мармуру й позолоченої бронзи. Зберігалися в палаці тригранний капелюх Наполеона і свита Костюшка.

У 1786 році був побудований костел за проектом Є.Шрегера, фундатором його став граф Ян Ходкевич. У 1915 році його було зруйновано, а в 1921 відреставровано. У стінах костелу розміщені нагробні написи графів генерала О.Ходкевича, М. Ходкевича та інших членів родини, срібний риграф Яна Ходкевича біля його гробниці. У крипті під костелом знаходяться труни, серед них загиблих у 1919 році графині Юлії Ходкевич та її доньки Софії.

Кілька разів музей відвідали нащадки родини Ходкевичів. У подарунок музей отримав фоторепродукції картин із сімейного архіву свого родоводу.

Млинівщина багата як на історичні події, так і на історію тих людей, що відвідували наш край в різний час. У 1794 році на території району побував видатний діяч польського національно-визвольного руху Тадеуш Костюшко; в 70-х роках XIX ст. — єврейський просвітитель Аарон Перлов, який похоронений у Млинові; в 1884 році — письменниця Леся Українка. Саме завдяки цим людям історія Млинова є однією з найяскравіших та неповторних сторінок минулого та теперішнього нашої держави.