Нове у блогах на OGO.ua: Коли зникають спогади?

Інколи якісь спогади хочеться викинути з голови, стерти з пам’яті ту чи іншу подію, а може й забути про людину, яка колись була поряд. Але ж спогади не стираються і не запитують у нас, коли їм зникати… Чому так? Чому ми часто не можемо забути те, що так би хотілося? Чому просто не можемо в своїй пам’яті на одну флешку у мозку записати зовсім іншу інформацію? Чому розум відпускає значно легше, аніж стираються лінії з серця?

Спогади – це з одного боку прекрасна можливість згадувати минуле, перегортати в думках різні сторінки життя та переосмислювати як чинили в різні моменти. А з іншого – спогади часто не дають можливості рухатися далі та будувати плани на майбутнє. Вони можуть постійно та безперервно тягнути нас у минуле, тим самим не даючи робити кроки вперед. Але якщо раніше була ситуація, коли ми вчинили неправильно, то згадки про неї навпаки можуть допомогти не зробити подібних помилок у майбутньому. Досвід він найкращий вчитель, дає багато корисних уроків, але інколи плата за них дуже висока. Задля цих нових знань ми жертвуємо своїм часом, людьми, злетами та перемогами, своїми почуттями…

Спогади після розтавання з людиною, яку любиш, зустрічаються у всьому. Він і у запаху твоєї сорочки, бо так міцно тебе обіймав, що часточка його на ній залишилася. На світлинах, які стоять по усій своїй кімнаті, він у смс-повідомленнях, які в твоєму телефоні, а найголовніше – він у думках, які не полишають навіть вночі.

Коли ти бачиш молодих людей, які обіймаються, то згадуєш його обійми. Поцілунок перехожих нагадає його вуста, а перед тим, як лягати спати ще не раз скажеш йому у думках: „Надобраніч”.

ЧИТАТИ ДАЛІ

До теми:

Ольга Данилюк "Вперед, не озираючись"

Данилюк Ольга "Наша сила в різноманітності"