Бос босу — не рівня

Керівники-невдахи мають велике бажання одержувати високу зарплатню і мати особистий комфорт.

Дуже часто їхня мета — не успіхи, досягнення їхніх підрозділів, а те, що потрібно зробити для отримування більш високої зарплати.

Їх занадто хвилюють символи їхнього становища. Робочий стіл, кабінет, машина і будинок керівника, що не домагається успіху, звичайно забиті атрибутами і символами його статусу. Той факт, що ім’я керівника написано на дверях його кабінету, сам по собі ще не означає, що він особливо піклується про свій статус. Але якщо керівник будь-якою ціною намагається обзавестися цими символами, це — погана ознака.

Їх хвилюють, насамперед, власні персони.

“Поганий керівник піклується про себе, гарний — про своїх людей”. Успішний керівник піклується про своїх підлеглих та умови їхньої праці, виявляє турботу про людей, вислуховує їх. Один службовець, що працює у поганого керівника, сказав: “Ми лише попросили його поставити другий телефон у коридорі. У нас працює багато матерів, і вони дзвонять час від часу додому перевірити, як там діти. Можна було подумати, що його попросили віддати ключ від його сейфу! Коли є можливість віддати належне роботі чи заслугу підлеглого привласнити самому, неуспішний керівник швидко привласнює всі лаври собі.

Вони самоізолюються.

Поганий керівник рано чи пізно ізолює себе від інших. Він зайнятий своєю персоною і любить проводити час на самоті, поступово втрачаючи всяке спілкування з навколишніми і підлеглими. Коли керівник ізолюється від повсякденної поточної інформації, це — звичайно поганий знак.

Вони приховують думки і почуття. Підлеглі хочуть і повинні знати, що думає і відчуває їхній керівник. Один із найправильніших способів відвернути від себе людей — це сказати їм: “У мене з цього приводу ніяких думок немає. Робіть, як самі вважаєте, може, що-небудь і вийде”. Неуспішні керівники також стараються приховати свої емоції. Вони намагаються не проявити свій гнів і свої страхи.