Як у Рівненській обласній дитячій лікарні доводять, що недоношеність - це не вирок

Водночас діти — це велика відповідальність та боротьба за їх гарне самопочуття та здоров'я. Одна з проблем, з якою можуть стикнутися сучасні батьки, – це недоношеність. Нормальна вагітність триває до 40 тижнів. А малюки, народжені у терміні вагітності від 22 до 37 тижня, вважаються передчасно народженими. Таким діткам приділяють велику увагу, адже вони мають великий ризик щодо смертності та інвалідності. Лікування, реабілітація та виходжування однієї такої дитини – довготривале та дороговартісне. Суспільство має усвідомити, що це проблема всіх, а не тільки окремих родин!


Екскурсія Рівненською обласною дитячою лікарнею у програмі “Моя робота”

Передчасно народжені дітки потребують більше уваги з перших хвилин свого народження. Таких дітей часто називають “нетерплячками”, у них системи організму та органи є незрілими, а також вони мають маленьку вагу. Зазвичай, групу ризику з розвитку в подальшому різноманітних захворювань становлять малюки від 500 г до 1500 г.

Після народження цим діткам необхідно створити умови, що наближені до внутрішньоутробних, та забезпечити нормальне функціонування організму в них. Від цього залежить не тільки подальше життя, а й здоров’я таких діток. З пологових будинків недоношених дітей переводять в обласну дитячу лікарню.

– На даний час у нас є три неонатальних відділення. Виходжуванням передчасно народжених діток займаються відділення для недоношених новонароджених діток і відділення реанімації та анестезіологіі новонароджених, – говорить завідувач відділення недоношених У КЗ "Рівненська обласна дитяча лікарня" Катерина Макарчук. – У нашому відділенні ми створюємо всі умови для того, щоб дитина мала усі можливості для нормального виходжування та розвитку.

Після народження дитинку поміщають у спеціальний інкубатор, який створює необхідну температуру та вологість. У “нетерплячок” центр терморегуляції незрілий, і вони дуже легко і швидко можуть переохолоджуватись та перегріватись. А це тягне за собою дуже важкі наслідки: дитинка від переохолодження стає млявою, відмовляється від їжі, не набирає масу тіла чи навіть втрачає її, може бути навіть зупинка дихання та серцебиття. При перегріванні дитинка стає неспокійною, дуже велике навантаження на серце та судини, ймовірне виникнення судом. Дуже важливо уникати перепадів температури, дотримуватись теплового ланцюжка, створювати відповідну вологість повітря. Тому перші тижні, а інколи й місяці життя недоношені дітки проводять в інкубаторах.

"Моя робота": Рівненська обласна дитяча лікарня [Відео]



Ще одним супутником перших днів чи тижнів життя стає апарат штучної вентиляції легень. В силу незрілості, легені недоношеної дитини не можуть функціонувати як у дорослих. Тому в пологових будинках в легені недоношеним діткам, які цього потребують, вводять спеціальні препарати сурфактантів. Далі такі малюки потребують деякої підтримки дихання – це або апарат штучної вентиляції легень, який по суті дихає за дитину, або апарат, який допомагає дитині зробити її вдих більш ефективним через назальні канюлі (штучний ніс) або додатковий кисень в повітрі.

Дуже підступною є проблема незрілості центральної нервової системи. Багато інших неврологічних проблем: внутрішньошлуночкові крововиливи, лейкомаляція, менінгіти, гідроцефалія, інші патології, які можуть призвести до формування ДЦП. Незрілий мозок можуть травмувати навколишні фактори – такі як шум, яскраве світло, різкі рухи дитини, неправильна поза. Тому в відділеннях, де займаються виходжуванням недоношених діток, специфічна атмосфера. Тут інкубатори захищені спеціальними накидками від світла та шуму, додаткова апаратура стоїть поряд на спеціальних штативах, дітки лежать у гніздечках у фізіологічних позах і персонал розмовляє тихо.



Ще однією проблемою у незрілих малюків є вигодовування. Такі дітки потребують вигодовування через зонд (спеціальна трубочка, яка вводиться в шлунок). Шлунок дитинки до 1500 г є дуже малим, від 15 до 30 мл (1-2 столові ложки) та не може утримати об’єм їжі, який необхідний для забезпечення необхідними калоріями маленький організм.

У таких випадках діткам призначається так зване парентеральне харчування – це введення додаткових розчинів вуглеводів та білка внутрішньовенно. Його тривалість також індивідуальна. Крім цього, кишківник дитинки незрілий, страждає ферментативна функція, моторна, травна. Може виникати виразково-некротичний ентероколіт, патологія властива недоношеним діткам.

Незрілість органу зору потребує ретельного спостереження за його дозріванням, тому що можливий розвиток ретинопатії недоношених.
Незрілість кісткового мозку призводить до виникнення анемій недоношених, які також потребують корекції та лікування.

Насправді проблем дуже багато, але неонатологія швидко рухається вперед. І сьогодні виживають діти, які 10 років тому не мали жодного шансу. Тому не варто думати, що недоношеність – це вирок. Адже при правильному виходжуванні, доброму оснащенні неонатальних відділень, ранній реабілітації, ефективному катамнестичному спостереженні більшість таких дітей через 1-2 роки не відрізнити від своїх однолітків, народжених вчасно.

Прикро лише, що Україна, на відміну від інших країн світу, покладає фінансову частину виходжування недоношених дітей на печі батьків.
– У мене була нагода подивитись, як працюють з такими дітками у Сполучених Штатах Америки, в Італії, у Польщі. В Україні проблема з фінансуванням нашої галузі на першому місці. Адже виходити недоношену дитинку – це колосальні затрати, – коментує завідувач відділення недоношених У КЗ "Рівненська обласна дитяча лікарня" Катерина Макарчук. – Водночас обласна лікарня залучає благодійників, які допомагають відділенням, таким як наше. Також для нашого відділення постійно збираються кошти на придбання апаратури на сайті Української біржі благодійності.

На підтвердження слів про те, що недоношеність — це не вирок, Рівненська обласна дитяча лікарня вже два роки поспіль організовує “Свято малюка”. Тим самим показує, що передчасно народжені діти через 1-2 роки наздоганяють своїх однолітків і не відрізняються від них. Свято схоже на зустріч друзів, де немає випадкових людей, де кожен знає про проблеми передчасного народження, про шляхи їх вирішення, про турботи та радості зв’язані з цим.

– Батьки наших “нетерплячок” стають нашою родиною. Мами проводять у нас в відділенні багато часу, і ми стаємо дійсно рідними. Ми їх заспокоюємо, навчаємо, підтримуємо, даруємо надію, – говорить Катерина Макарчук.

Вже більше року в відділенні проходять заняття з арт-терапії для мам передчасно народжених дітей. Ми знайшли волонтера-психолога, це дівчина Настя, яка також 27 років тому народилася передчасно. Я намалювала їй проблеми мамочок: тривожність, смуток, зневіра, страх... Ми разом розробили уроки, і кожен тиждень мами заряжаються позитивом і приносять його до своєї малечі.



Серед планів, які хочуть втілити працівники відділення недоношених, – це створення катамнестичного кабінету (спостереження за дітьми з групи ризику, раннього виявлення відхилень та можливих порушень у розвитку дітей). Також фахівці працюють над запровадженням схем лікування, організації консультацій вузьких спеціалістів та лабораторно-інструментальних досліджень. Працівники вірять, що такий кабінет може стати реальністю вже до кінця року.

Виходити передчасно народжену дитину – це надзвичайно відповідальна, досить складна, довга та клопітка робота. Це зусилля великої команди спеціалістів-лікарів, медичних сестер, батьків дитини, соціальних працівників та ще багатьох людей.

Водночас, дивлячись на результати, на дітей, які вже бігають і приходять просто в гості у відділення, працівники переконуються, що створили в обласній дитячій лікарні команду, яка доводить, що недоношеність – це не вирок! І тут зроблять усе, щоб кожна дитинка мала право на життя!