29.09.2016, 13:40

Рівненщина туристична. Село Тайкури (історична довідка + ФОТО)

Якщо ви ще не були в Тайкурах - є нагода, адже це зовсім не далеко від обласного центру.

Тайкури знаходяться на південний схід від Рівного. „Тайні гурі”, або таємні гори – так польською звалась колись ця перерізана ярами місцина, яка часто переходила від одного дідича до іншого. Відоме село з 1570 року. Ще в 1583 р. належали вони І. Шпановському, та після весілля Теодори Шпановської з Юрієм Вишневецьким відійшли до цього впливового князівського роду. Саме на честь патрона Юрія Вишневецького, на гербі населеного пункту зображений Юрій Змієборець.

Після отримання містечком магдебурзького права в 1614 р. його населення помітно збільшилося, пожвавилося ремісниче життя. Побували Тайкури у власності Кірдеєїв-Тайкурських, Чаплицкіх, Вишневецьких, Сапегів (1650), Чолханських. Ця земля є батьківщиною для поета Яна Павла Вороняча, тривалий час тут жив та творив письменник Крачевський. На початку 18 ст власність переходить до рук родини Пепловських, з 1822 до Ілінських.

Рівненщина туристична

В Тайкурах збереглися залишки замку. Він мав кутові вежі, які єднали мури, був підйомний міст. Побудований замок на початку 17 століття Вишневецькими на місці старого дерев’яного. На той час гору оточувала річка Сорока з одного боку, а з іншого гора мала різкий обрив. В 1825 замок занепав після пожежі. А у 1876р Олександр Іллінський продав його іудеям на розібрання цегли для будівництва. Зараз частково збереглася південна вежа, була вона висотою під 30 метрів та виконувала роль дозорної. Існує припущення, що з замку вів підземний хід до костелу.

Остов костелу св. Лаврентія зберігся біля підніжжя північного схилу замкової гори, поруч з невеликим ставом. Будував його Лаврентій Пепловський в 1710 році.

ФОТО - Костел Святого Лаврентія у селі Тайкури на Рівненщині

Навпроти костела, в іншій частині села, на північному пагорбі сховалася в густій зелені кам'яна Покровська церква, збудована 1730 року. Сяк-так зберігся також старий католицький цвинтар, закладений на межі XVIII і ХІХ століть. Біля православної церкви збереглося кілька старих хрестів з вапняку.