Щоб задовольнити усіх клієнтів, гарантувати якість товарів та доступні ціни (на 10–15% нижчі за пропозиції інших торговельних точок), у мережі працює понад 50 тисяч співробітників. Ці показники вражають, особливо, якщо згадати, що історія компанії розпочиналася з ініціативи кількох дніпрян, які й сьогодні опікуються розвитком «АТБ».

Тож знайомтеся з нашими співрозмовниками – Геннадієм Буткевичем, Євгеном Єрмаковим та Віктором Карачуном.


Буткевич Г.В.

– Сьогодні складно усвідомити, що мережа, асортимент якої становлять більше ніж 3500 товарів (включаючи понад 800 позицій під власними торговими марками «АТБ»), починалася з кількох старих гастрономів у Дніпрі. В чому запорука такого стрімкого успіху?

Є.Є.: Ви не повірите, але на самому початку у нас не було грошей на розвиток. Ми довгий час економили на всьому... Відповідно, запорука успіху в тому, що всі зароблені кошти ми вкладали та продовжуємо вкладати у розвиток бізнесу. Ми практично не залучали кредитів. Хоча спочатку було вкрай важко.

– Ваші прагнення мали гарний результат, якщо нині подивитися на розвиток «АТБ». Навіть складається враження, що зовсім скоро мережа покриє всі міста України. А що далі?


Ермаков Е.П.

Є.Є.: У нас в країні частка неорганізованої торгівлі становить близько 60%. Ми йдемо в Європу, де її вже давно не існує. Очікуємо великих змін, значить, нам є ще куди розвиватися і рости.

В.К.: В Європі ритейлери відкривають магазини в містечках із населенням 2–3 тис. осіб. Ми дуже сподіваємося, що з підвищенням рівня життя в Україні ми також зможемо освоювати невеликі населені пункти.


Карачун В.И.

– У нинішній нестабільній ситуації в український економіці та політиці не кожен підприємець ризикне вкладати в такий розвиток свої кошти…

Є.Є.: Дійсно, у ситуації, коли не знаєш, що станеться завтра, розвиватися складно. Ми, безумовно, робимо прогнози, плануємо. Проте як це реалізовуватиметься у перспективі – невідомо. Наприклад, хто знав, що у нас у 2014 році в Донецьку нахабно і цинічно відберуть понад 900 млн грн., які були інвестовані в тільки-но відкритий розподільчий центр? У ньому були запроваджені усі передові технології, встановлено ультрасучасне обладнання, яке так звані «ополченці» порізали на металобрухт. На ці кошти можна було б ще 30 магазинів відкрити! Потім усі активи «АТБ» захопила влада так званих «народних республік». Унаслідок цього ми втратили більше ніж 7 млрд грн.

– Таке дійсно не можна було спрогнозувати. Що ж у таких умовах мотивує відповідальні вітчизняні компанії – на кшталт «АТБ» – продовжувати працювати в Україні? Чи не плануєте розширювати свій бізнес поза межами нашої країни?

Г.Б.: На наш вік вистачить і тут! Хоча нам пропонували розвиватися і в Азербайджані, і в Грузії.

Є.Є.: У найближчі 5–10 років роботи достатньо і в Україні. Ми знаємо менталітет наших людей, знаємо, як тут потрібно працювати. Зараз ми форматуємо магазини мережі, для цього потрібні величезні капіталовкладення.

Г.Б.: Хочеться залишити слід в історії! (сміється) Насправді, є багато підстав для того, щоб пишатися своєю справою. Ми створюємо велику кількість робочих місць, наповнюємо бюджет країни, з якого потім виплачують пенсії та зарплати – це гарний стимул для подальшого розвитку.