Росіяни руйнують цивільну інфраструктуру: як підготуватися до найгіршого під час холодів

Що сталося?
Уночі російські військові здійснили один з наймасованіших обстрілів енергетичної інфраструктури України.

Унаслідок російських ракетних обстрілів у неділю ввечері були знеструмлені Харківська та Донецька області. Часткові проблеми з енергопостачанням були в Запорізькій, Дніпропетровській, Сумській та Полтавській областях.

"Жодних військових об’єктів, лише мета залишити людей без світла й тепла", – заявив президент Володимир Зеленський.

Ворог і раніше нищив критичну інфраструктуру, але недільними обстрілами Росія продемонструвала новий рівень тероризму. Без електроенергії миттєво лишилися сотні тисяч українців у кількох областях.

Усе це – результат атаки на системно важливі об’єкти, серед яких – друга за потужністю Харківська ТЕЦ-5, Зміївська ТЕС та підстанції високої напруги.

Енергетики з досвідом з перших днів великої війни розуміли, що такі удари – лише питання часу. Імовірно, вони триватимуть. Знаючи підступність ворога, повторення варто очікувати в найбільш складні з погодної точки зору часи.

Яка ситуація зараз?
Уже через 40 хвилин після атак росіян світло почало повертатися в оселі українців. За словами міністра енергетики Германа Галущенка, основні лінії були відновлені за 4,5 години.

"Повністю відновлене електропостачання в Полтавській та Донецькій областях. На Сумщині залишаються знеструмленими 1,7 тисячі споживачів, на Дніпропетровщині – близько 3 тисяч, на Харківщині – 12 тисяч. Роботи з відновлення тривають", – наголосив міністр 12 вересня після обіду.


Попри ворожі обстріли, українські енергетики з початку великої війни швидко повертали світло. Утім, далеко не все залежить від них.

"Енергетики будуть робити все, щоб відремонтувати, зробити перемикання, ввести резерви. На жаль, створення дива – не їх профіль. Централізованого постачання електроенергії, газу та води може не бути тривалий час.

Подумайте, що і як ви будете робити на цей випадок. Підготуйтеся! Не чекайте, поки "клюне" і не надійтеся на "авось", – закликає експерт з енергоефективності Олексій Хабатюк.

Росіяни і до цього били по об’єктах критичної інфраструктури. Що змінилося?
Про прицільну руйнацію енергетичних об’єктів міністр енергетики говорив ще в березні.

Окупанти били по атомних, нафтопереробних, енергогенеруючих, вугледобувних, розподільчих та комунальних об’єктах інфраструктури.

Значних руйнувань зазнали теплоелектроцентралі в Охтирці та Кременчуці, були пошкоджені чотири ТЕЦ на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та в Чернігові. Загалом – сотні об’єктів у сфері теплопостачання.

За словами Хабатюка, усі попередні удари були по некритичних, з точки зору енергосистеми, ТЕЦ. Хоча вони критичні для локального теплопостачання.

Останні атаки показали, що ворог планує виводити з ладу системні об’єкти, такі, як Харківська ТЕЦ-5, яка є другою за встановленою потужністю теплоелектроцентраллю в Україні після Київської ТЕЦ-5.

Таких об’єктів у країні багато, і ворог розуміє наслідки, до яких може призвести їх знищення.

Залежно від рівня руйнації таких об’єктів без тепла та опалення на кілька днів і навіть місяців можуть лишатися міста та області.

Наскільки Україна готова до найгірших сценаріїв?
Українська влада готується. Міненерго створило оперативний штаб із забезпечення моніторингу проходження підприємствами ПЕК осінньо-зимового періоду.

"Що ми робимо для протистояння наслідкам таких атак? Прискорення реагування, відпрацювання механізмів резервного живлення, забезпечення матеріалами для цього, організація взаємодопомоги всіх компаній енергосектору для максимальної ефективності і швидкості роботи", – запевняє Галущенко.

Триває закачування газу в підземні сховища, його обсягів має вистачити для проходження "середньої" зими. На випадок апокаліптичного сценарію розглядається варіант поставок палива з ЄС як гуманітарної допомоги.

На складах ТЕС накопичується вугілля. Оскільки уряд розглядає питання про часткове відновлення експорту цього палива, ситуація не критична.

Місцева влада на випадок відсутності газу чи електрики готує резервні запаси палива та генератори, тому деякий час критична інфраструктура зможе функціонувати автономно.

У цьому випадку насамперед ідеться про забезпечення теплом і світлом лікарень, дитсадків та шкіл. Громадян закликають готуватися самостійно.

Що робити українцям на випадок апокаліпсису?

Повністю убезпечити себе від терористичних атак ворога неможливо, але зробити мінімальні запаси на випадок відсутності газу, електроенергії та централізованого опалення можливо.

Ось що пропонує аналітик ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" Андрій Андрусевич.

По-перше, він радить купити мінімум десять пачок сухого спирту, за поточними цінами – 300-400 грн. Це паливо у звичайних умовах використовується для швидкого розпалювання багать, камінів та мангалів.

У нових українських реаліях сухий спирт може бути засобом підігріву та швидкого приготування їжі. Він легко запалюється сірником і горить без диму та запаху.

По-друге, щоб не сидіти в темряві, можна придбати великий ліхтар з потужним акумулятором. Коштує він близько 800 грн, а його заряду вистачить на шість-вісім годин. Також варто запастися сірниками та свічками.

По третє, варто придбати портативну газову плиту за 1 тис грн та газові балони по 100 грн. "На одному балоні можна двічі на день приготувати їжу", – переконаний Андрусевич.

Опалювати одну кімнату в квартирі допоможе біокамін на етанолі, він коштує близько 10 тис грн. Також необхідно подбати про резервуари для зберігання води, зокрема технічної, на кілька відер", – додає він.

Ці поради допоможуть в разі відсутності світла, газу та опалення протягом короткого часу, тому залишається сподіватися на героїзм українських енергетиків та швидке відновлення комунікацій.

Якщо найгіршого сценарію вдасться уникнути, як забезпечити себе резервним джерелом енергії?


За словами міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, стандартна температура в оселях становитиме +18-20 градусів і не буде опускатися нижче +16 градусів. Причина – економія енергоносіїв.

Що робити мешканцям багатоквартирних будинків у містах з централізованим теплопостачанням?

"Не відмовляйтеся від енерго- й теплопостачання. Ваше завдання – не поміняти шило на мило, а забезпечити себе резервним джерелом енергії і зменшити її втрати", – каже директор спецпроєктів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.


За його словами, найлегший вибір – купівля електричних конвекторів. "Якщо грошей на дорогий конвектор не вистачає, сміливо купуйте дешевий тепловентилятор, навіть з нагрівальним елементом відкритого типу", – додає експерт.

Однак перед використанням таких приладів необхідно порадитися з енергетиками та представниками ДСНС, оскільки одночасне увімкнення потужних електроприладів може призвести до пожежі та руйнування електросистеми будинку.

Як зменшити втрати енергії вдома?
ЕП вже писала, як українцям підготуватися до найскладнішого опалювального сезону. Рябцев дає додаткові поради.

Переконайтеся у відсутності щілин у віконних рамах. Якщо вони є, то або встановіть сучасні склопакети, або обробіть скло силіконовим герметиком, вкладіть ущільнювач у рами.

Переконайтеся у відсутності щілин у місцях кріплення підвіконня. Якщо вони є, заповніть їх монтажною піною.

Якщо у вас встановлені сучасні склопакети, перевірте, наскільки щільно зачиняються вікна, – чи чути "вулицю", коли вікно зачинене. Якщо ні – зверніться в компанію, що їх встановлювала, вони знають, що і де підтягнути.

Наклейте на скло вікон плівку, що зберігає тепло. Є економніший варіант – пакувальна плівка. Це та, що з "пухирцями".

Встановіть тепловідбивний екран на стіни за батареями. Більш економний варіант – відбивач з алюмінієвої фольги та аркуша пакувального картону.

Переконайтеся у відсутності щілин між полотном дверей і дверними коробками. Якщо вони є, наклейте ущільнювач за периметром дверних коробок.

Навіть якщо ви не полюбляєте килимові покриття, застеліть ними підлогу хоча б у кімнатах, де проводитимете найбільше часу взимку.

Якщо маєте стіну, яка промерзає взимку, ізолюйте її пінополістирольними листами, зашитими гіпсокартоном, корковою настінною плиткою або корковими шпалерами. Ретельно герметизуйте шви і стики.

Установить подвійні двері на вході в квартиру або оббийте двері дермантином, ізолювавши полотно ізолоном, скловатою чи поролоном.

Що робити з під'їздом?
Перевірте наявність скла у вікнах, замініть вибиті шибки. Якщо заміна скла тимчасово недоступна, закрийте вікна фанерою.

Обробіть шибки за периметрами вікон силіконовим герметиком, вкладіть у рами поролонові смужки або інший ущільнювач.

Встановіть тепловий тамбур на вході (подвійні двері). Якщо під дверима є щілина, зробіть поріг.

Перевірте стан теплового ізолювання труб, арматури та бойлера в будинковому теплопункті. Не обов'язково ізолювати кожен кран – можна закрити "мішком" весь вузол. Найбільш економний варіант ізолювання бойлера – старі ковдри.

Утепліть стіни, саме через них втрачаються 60% тепла. Ефект дає ізолювання не окремої квартири, а всього фасаду будинку.

Утеплюйте не лише квартиру, а й себе. У гардеробі мають бути теплі шкарпетки, светри, термобілизна, пледи та ковдри.

Про це повідомляє Економічна правда