Невідомі герої Рівного: Ольга Лірник - волонтерка, яка на свій день народження готує подарунок для інших

Її ім’я рідко звучить у заголовках, але саме такі люди щодня наближають перемогу. Її історія — про віру, виснаження, гідність і вдячність. Про невидимий фронт, який не менш важливий за той, що на передовій.

У свій 34-й день народження вона не просила квітів. Вона відкрила збір на повнопривідне авто для медиків — щоб рятувати інших.

Олю, що для вас означає волонтерство сьогодні? І яким був Ваш шлях до нього — з чого все почалося?

Я у волонтерстві точно більше 10 років. Завжди мала і досі маю бажання допомагати іншим. Тому серед напрямків моєї роботи — військові, родини полеглих Героїв, малозабезпечені сім'ї, родини вимушено переміщених осіб.

Ви вирішили відзначити свій день народження не святом, а великою благодійною ініціативою. Як народилась ідея збору на авто для медиків?

Напередодні дня народження мала зустріч з Юрієм Поліщуком, який розповів, що зараз ворог прицільно полює на медиків. Тому є потреба не в медичному, а цивільному, повнопривідному авто. Збір іде повільно, адже люди, певно, чи то втомилися від війни, чи просто мають багато активних діючих зборів. Водночас саме в день народження вдалося зібрати близько 20 тисяч гривень. Зараз намагаюся долучити підприємців, інших волонтерів, щоб пришвидшити цей процес.

Що найважче у Вашій волонтерській роботі — і що дає найбільше натхнення не зупинятись?

Натхнення дає родина, діти, адже я мрію, щоб вони жили в Україні. А ще слова Героїв, які дякують і говорять, що речі чи засоби захисту, дрони рятують життя — це і є моя основна ціль.

Найважче те, що частина людей думає, що війна далеко. А насправді фронт наближається щодня і від кожного з нас залежить, де буде лінія зіткнення…

Бували моменти, коли хотілося все припинити? І хто чи що Вас підтримує у найважчі дні?

Бували моменти, коли опускалися руки. Коли посилку не забирають, бо немає кому… Коли дзвонять родичі військових і кажуть мені, що я повинна — мушу допомогти. А насправді ніхто не винен нічого нікому.

Зупинюся після перемоги. Але ні, бо і після неї в мене буде ще більше роботи…

Олю, Ви не часто на перших шпальтах, але щодня допомагаєте. Як Ви ставитесь до того, що волонтерство часом лишається “невидимим”?

Насправді те, що я транслюю публічно — це лиш частина роботи. Адже за кадром лишається так багато всього. Головне, що роботу бачать військові, а також над нами точно є Бог, який благословляє мене на цьому шляху і дає сил на все це.

Якби у вас була можливість звернутися до кожного мешканця Рівного в один момент — що б ви сказали?

Інколи мені хочеться не те, що сказати, а крикнути! Допомагайте військовим, бо завдяки їх подвигу ви сьогодні живете і лягаєте спати у тепле ліжко. Якщо не втомилися герої на фронті, то як можемо це дозволити собі робити ми тут, в тилу. Перемога — це гарне високе слово, але ціна її — це людські життя. І насправді її не можна отримати жодним способом, окрім того, що вибороти. І саме від нас залежить те, чи вона настане. Від абсолютно кожного…

Долучитися до збору на авто для медиків можна

за цим посиланням або переказом коштів на
IBAN UA41 322001 00000 2620 2357 2048 80

Разом ми рятуємо життя — навіть тоді, коли здається, що це лише «чийсь» збір.