Снайперка «Танго»: про шлях від танцювального паркету до передової

Ще кілька років тому вона навчала дітей і дорослих грації в ритмі вальсу та ча-ча-ча, а сьогодні — тримає у руках снайперську гвинтівку і боронить країну.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну «Танго» була відомою у своєму колі професіоналкою. Вона — тренерка вищої категорії та суддя міжнародного рівня зі спортивно-бальних танців. Її життя оберталося навколо хореографії, краси руху й точності техніки. Але з початком великої війни її пріоритети кардинально змінилися.

Влітку 2022 року жінка добровільно вступила до лав Збройних Сил України. Спершу приєдналася до Сил спеціальних операцій, де отримала військово-облікову спеціальність снайпера. Згодом, прагнучи максимально реалізувати свої навички в бойових умовах, перевелася до 78-го окремого десантно-штурмового полку. Там вона взяла участь у бойових діях на Запорізькому та Донецькому напрямках.

«Я дуже творча людина і люблю математику. Ці дві складові переплелися у снайперській справі. Це точна професія, яка вимагає концентрації, знань із фізики, уміння швидко рахувати. Але водночас не можна бути передбачуваним — тож творчий підхід тут не менш важливий», — розповідає «Танго».

Військова кар’єра виявила в ній не лише математичний розрахунок, але й величезну силу духу. Неодноразово вона вступала в бій з ворогом, діяла самостійно, а одного разу, під щільним ворожим вогнем, винесла з поля бою пораненого побратима.

Після важких поранень вона проходить курс реабілітації. Проте вже сьогодні готується до повернення в стрій. Її мотивація проста й незламна: бути поруч зі своїми, знову брати до рук зброю і боротися доти, доки не настане Перемога.

Для багатьох її приклад — надихає. Вона звертається до жінок, які вагаються, чи варто долучатися до Сил оборони:

«Війна — це не про красу. Це про витривалість, про незручності та біль. Це серйозний крок. Має бути усвідомлений вибір і готовність до боротьби».

За її словами, для жінок у війську є безліч важливих завдань, не всі з яких пов’язані безпосередньо з фронтом.

«Танго» сьогодні — не просто позивний. Це символ рішучості, точності, сили й гідності. Символ того, що жінки на війні — не виняток. Вони — частина сили. Частина перемоги.