Спортивні журналісти Рівного назвали улюблених та недооцінених гравців “Вереса”

І поки "Верес" гучно прощається із лідером та легендою команди, презентує нових гравців, ми обговоримо роки минулі, а саме найкращих гравців команди за весь період відродження.

“Вересу” 10 років: найкращі та недооцінені гравці за всі роки

Телеграм-канал FCVR57 пригадав найкращих гравців останніх дев'яти сезонів у складі «Вереса» за версією читачів. Зауважимо, що у сезоні 2021/22 голосування не проводилося через початок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Сезон не було дограно.

Отож, до переліку потрапили: Олег Шутов, Руслан Степанюк, який нещодавно вкотре пішов з “Вереса”, Олександр Бандура, Максим Бабійчук, Михайло Шестаков, Геннадій Пасіч, Дмитро Кльоц, Віталій Дахновський та Микола Гайдучик.

Сьогодні, 2 липня, виповнюється рівно 10 років з моменту відродження “Вереса” — у цей день 2015 року рівненський клуб отримав атестат для участі у Другій лізі сезону 2015/16. До цієї дати, а також у Міжнародний день спортивного журналіста OGO.ua зібрав думки трьох найвідоміших спортивних оглядачів нашої області щодо таких рейтингів, в також найкращих та найбільш недооцінених гравців “Вереса”.

“Такі рейтинги, де методом голосування в одній із соцмереж обирають кращого гравця сезону, на мою думку, не є повними та однозначними, — каже спортивний журналіст Вадим Мороз. — Для мене вони більше про емоції — з ким пов'язані найбільш позитивні, за тих і голосують. Але такий спосіб не охоплює старшу вболівальницьку аудиторію, яка, до прикладу, банально не користується тою соцмережею, або не є у тому чи іншому пабліку. Можливо колись хтось більш по-науковому підійде до подібного рейтингу, де окрім думки людей, також будуть враховані: кількість матчів, результативні дії, зіграні хвилини та важливість футболіста для команди”.

На думку багаторічного спортивного оглядача Сергія Татаренка, рейтинги — річ потрібна, адже дозволяє тримати увагу навколо спорту навіть по закінченню змагань:

“Рейтинги та інша навколоматчева мішура – це круто. Звісно, вони правильні. Щодо повноти, то вона ніколи не має меж. Головне, що завдяки таким штукам футбол не закінчується після фінального свистка. Це ж прекрасно, коли люди щось обирають, за когось голосують, сперечаються. Коротше, максимально відволікаються від повсякденної суєти”.

Найдосвідченіший спортивний журналіст Микола Пікула також відзначає, що з рейтингами потрібно бути максимально обережним:

“Адже часто відіграє свою роль суб'єктивізм експертів. Особливо, коли опитування проводять серед уболівальників. Особисто я вважаю, що найбільш об'єктивним є опитування фахівців, а саме капітанів команд та наставників.”

Заради об'єктивності ми попросили наших експертів назвати футболіста “Вереса”, який найбільше запам'ятався саме їм. Примітно, що усі троє серед таких назвали здолбунівчанина Миколу Гайдучика, який нещодавно змінив “футбольну прописку” на Житомир.

“Усі футболісти із переліку найкращих за версією спільноти FCVR57 гідні поваги. Кожен зробив чимало для народної команди у той чи інший сезон. Багато чудових футболістів поза списком, але якщо обирати із запропонованих варіантів, то я би віддав перевагу Миколі Гайдучику. Його історія — це хороший приклад того, що все у футболі можливо: вчора ти кращий бомбардир Чемпіонату Рівненської області, а сьогодні найкращий гравець «Вереса» у сезоні із найбільшою кількістю результативних дій. Це та футбольна романтика, якої трохи бракує у наш час”, — розмірковує Вадим Мороз.

Сергій Татаренко відзначає, що кожен із гравців клубу у свій час зробив чималий вклад у те, щоб про “Верес” говорили на всіх рівнях.

“Крутим був ранній Руслан Степанюк. Він тоді у «Вересі» розкрився, як серйозний гравець. Став найкращим бомбардиром 1 ліги. І не випадково пізніше був лідером полтавської «Ворскли». Також запам’ятався Олександр Бандура, коли «Верес» грав у Львові. Він точно був одним з найсильніших гравців у новітній історії нашої команди. Якби треба було з цієї компанії обрати когось одного, то це був би саме Бандура. І, взагалі, як на мене, той «Верес» виглядав найпотужніше. Крім Олександра тоді грали такі монстри українського футболу як Василь Кобін, Микола Іщенко, Валерій Федорчук. Вже пізніше яскраво себе проявили Геннадій Пасіч, Дмитро Кльоц, Віталій Дахновський і особливо Микола Гайдучик. Останній неймовірно спрогресував, пройшовши шлях від аматорського «ОДЕКа» до дуже помітного гравця УПЛ. Абсолютно згоден, що саме він був у «Вересі» найкращим в минулому сезоні”.

Прогрес Гайдучика відзначає і Микола Пікула:

“Декілька футболістів проявили себе на стабільно високому рівні. Але, мабуть, найбільше запам'ятався уже екс-вересівець, вихованець здолбунівського футболу Микола Гайдучик. Він запалював товаришів, проявив бійцівський характер, практично всі матчі зіграв на високому рівні. Без Гайдучика важко собі уявити майбутній "Верес". І хоч кажуть, що незамінних немає, насправді замінити Миколу дуже важко. Принаймні, я так вважаю”.

Не можна промовчати й про тих, кого, на думку наших експертів, недооцінили глядачі.

“Щодо недооцінених, то думаю, однозначно у якийсь з рейтингів варто включити Михайла Сергійчука”, — висловився Вадим Мороз. — “Він із командою був у різні періоди її життя і завжди з радістю повертався. На полі завжди був і за себе, і за того хлопця. «Верес» із ним виглядав по-бойовому. Та й статистика у нього непогана — понад 100 матчів у футболці «Вереса», 24 забитих голи. Доволі непогано. Якби я формував рейтинг, то він би обов'язково там був би”.

Микола Пікула вважає, що недооцінених гравців у “Вересі” було кілька, й також пояснює, чому так відбувається:

“Чим запам'ятовується гравець на полі? Вдалою передачею, влучним ударом, після якого радісно здіймаються догори тисячі вболівальників. І якось менш помітними є ті, чия гра — це оборона. Тому, на мою думку, найбільш неоціненним є також уже "екс" — фланговий захисник Євгеній Шевченко. Поки що я не бачу гідної заміни Євгенію”.

А ви згодні з думкою спортивних журналістів? Хто запам'ятався найбільше? А кого недооцінили, на вашу думку?