В Україні зафіксовано надзвичайно небезпечний прецедент, який експерти вже охрестили прямим наступом на свободу слова. Одіозний суддя Печерського районного суду столиці Сергій Вовк виніс ухвалу, якою заборонив провідним антикорупційним організаціям та медіа оприлюднювати результати їхнього розслідування. Мова йде про майно близького родича керівника одного з найвпливовіших правоохоронних органів країни.
Копія відповідного судового рішення від 6 липня 2026 року вже надійшла на адресу «Центру протидії корупції» (ЦПК). Цей вердикт повністю суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України та фактично блокує роботу незалежних розслідувачів.
Рішення без позову: у чому суть судового абсурду
Служитель Феміди Сергій Вовк офіційно заборонив «Центру протидії корупції», відомому виданню «Слідство.Інфо» та розслідувачці Аліні Стрижак оприлюднювати будь-які матеріали про 143 об’єкти нерухомості. За інформацією медійників, ці активи належать рідному брату директора Державного бюро розслідувань (ДБР) Олексія Сухачова.
Найбільше дивує юридична форма цього рішення. Заборона стала заходом забезпечення позову, який був винесений ще до подачі самої позовної заяви. Тобто, Печерський суд взагалі не розглядав справу по суті та навіть не бачив тексту майбутніх звинувачень. Натомість, позивач у такий спосіб планує повністю заблокувати журналістам можливість збирати будь-яку інформацію про директора ДБР Сухачова та його родичів.
Суддя Сергій Вовк аргументував свій крок досить цинічно: публікація відомостей про квартири та офіси з відкритих державних реєстрів нібито може завдати невідворотної шкоди фізичній особі та порушить комерційну таємницю компанії «Парковий-2».
Пастка за дотримання журналістських стандартів
Ця історія розпочалася наприкінці червня, коли журналістка Аліна Стрижак надіслала офіційний запит до керівника ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати знайдені у реєстрах 143 об’єкти нерухомості його брата. Аналогічний документ отримало і ТОВ «Парковий-2», пов’язане з родиною посадовця. Жодної відповіді розслідувачі не отримали, натомість менш ніж за два тижні з’явилася заборона суду.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк переконана, що наразі відбувається банальне тестування інструменту для затикання рота журналістам. За невиконання ухвали передбачені серйозні штрафи та кримінальне переслідування. Представники організації наголошують: фігуранти корупційних розслідувань тепер намагаються через ручні суди ховати свій майновий стан від суспільства.
Заступниця керівника ЦПК та адвокатка Олена Щербан додає, що ця ухвала є абсолютно протиправною. Вона прямо порушує статтю 10 Європейської конвенції з прав людини, а також профільні закони України про медіа та інформацію.
Системний тиск ДБР та порушення європейських норм
Експерти зазначають, що ця справа має всі класичні ознаки так званого SLAPP-позову — стратегічного судового тиску проти громадської участі. Оскільки Україна зобов’язалася до 2027 року впровадити суворе анти-SLAPP законодавство ЄС, подібні рішення Печерського суду б’ють по міжнародному іміджу держави.
Варто додати, що тиск структури Олексія Сухачова на ЦПК має системний характер і триває вже давно:
- влітку 2025 року ДБР оголосило керівнику ЦПК сумнівну підозру в ухиленні від служби, супроводжуючи це незаконними обшуками та зливом особистих фотографій у мережу;
- у червні цього року ДБР та Офіс Генпрокурора знову відкрили абсурдне провадження десятирічної давнини про нібито розкрадання американських коштів, яке закрили за відсутністю складу злочину ще у 2016 році.
«Центр протидії корупції» та журналісти «Слідства.Інфо» офіційно заявили, що не збираються здаватися і вже готують апеляцію для оскарження цієї скандальної ухвали суду.
Джерело матеріалу: Громадська організація «Центр протидії корупції»
