У межах патріотичного проєкту про наших мужніх земляків з’явилася нова надихаюча історія про військового Ігоря із Радивилова. Чоловік із позивним «Оскар» служить у лавах відомої 104-ї бригади тероборони ЗСУ «Горинь» і щодня ризикує собою на передовій.
До початку великої війни Ігор усе своє життя провів за кермом, і дорога була його звичним стилем життя. Спершу він крутив кермо в рідному колгоспі, потім багато років працював на далекій Півночі, а згодом на великих вантажівках об’їздив усю Україну. Проте в найважчий для держави час досвідчений водій без вагань змінив цивільну фуру на військовий транспорт.
Від далекобійника до рятівника: як «Оскар» потрапив на фронт
Коли почалося повномасштабне вторгнення російських окупантів, радивилівчанин довго не думав. Уже на п’ятий день великої війни чоловік самостійно прийшов до військкомату, адже твердо знав, що має захистити своїх дітей та маленьких онуків. На той момент увесь його армійський досвід обмежувався лише колишньою строковою службою.
Сьогодні від майстерності та залізних нервів «Оскара» безпосередньо залежать життя десятків побратимів. Як військовий водій, він виконує найскладніші завдання у гарячих точках, де оперативно доставляє на позиції свіжу провізію та боєприпаси, а також безпечно перевозить особовий склад під час ротацій. Крім того, чоловік здійснює евакуацію поранених бійців під обстрілами, щоразу роблячи небезпечні рейси туди, де кожна поїздка стає справжнім випробуванням на виживання.
Читайте також: У Здолбунові створили Алею надії на честь зниклих безвісти земляків
Два підриви на мінах та найбільший біль на війні
За роки запеклої служби радивилівський водій пережив чимало страшних ситуацій. Чоловік уже двічі підривався на ворожих мінах та втрачав техніку, але щоразу завдяки везінню та професіоналізму повертався живим. Одного разу, навіть коли його автомобіль зазнав дуже серйозних пошкоджень від вибуху, він спромігся вивезти хлопців із небезпечної зони.
Проте сам Ігор не вважає себе героєм і скромно каже, що просто виконує роботу. Він зізнається, що перед кожним бойовим виїздом хвилюється, як і всі інші солдати. Найважчими моментами на фронті для нього є зовсім не ворожі обстріли чи спалені машини. Найбільше чоловікові болить евакуація поранених та тіл загиблих друзів-побратимів.
Мрії про мир та велику родину, яка чекає вдома
Вдома на мужнього захисника з нетерпінням чекає велика та любляча родина: вірна дружина, троє дітей та четверо онуків. Ігор намагається телефонувати рідним щодня, як тільки з’являється бодай якийсь мобільний зв’язок. До речі, його наймолодший онук народився вже тоді, коли дідусь виконував бойові завдання на передовій.
Коли бійця запитують про його найбільшу мрію, він відповідає миттєво та без вагань: понад усе хоче, щоб якнайшвидше закінчилася війна перемогою України. І поки цей довгоочікуваний день не настав, «Оскар» знову сідає за кермо свого бойового авто. Він знає, що попереду на нього дуже чекають хлопці, яких потрібно вчасно доставити, евакуювати або просто повернути додому живими.
Дякуємо нашому земляку за вірність присязі та щиро бажаємо завжди повертатися з бойових рейсів неушкодженим!
Джерело: за офіційними матеріалами та спогадами 104-ї бригади тероборони ЗСУ «Горинь»
Читайте також: Розвідник 104-ї бригади разом із сім’єю запустив власну справу у Гощі
