У Рівному відбувся вечір пам’яті воїна та миротворця Володимира Матвійчука «Як ти там на небі…», приурочений до Дня українського миротворця.
У стінах Рівненської обласної бібліотеки для молоді згадували життєвий шлях українського миротворця та воїна Володимира Матвійчука. Говорили про його службу у міжнародних миротворчих місіях, захист України під час повномасштабної війни. Також згадували, яким Володимир Матвійчук назавжди залишився у пам’яті рідних, друзів і побратимів. Саме ці щирі спогади, емоції та світлини із зустрічі увійшли до «Фото з життя міста».
Людина, яка служила миру і Україні
Головним гостем вечора став брат Героя — письменник, педагог і бард Юрій Матвійчук. Він поділився теплими та особистими спогадами про Володимира, розповів про його характер, мрії та життєві цінності. За словами Юрія, Володимир завжди мав сильне відчуття справедливості, любив Україну та був людиною слова і честі.
Свій військовий шлях Володимир Матвійчук розпочав задовго до повномасштабної війни. Він був учасником міжнародних миротворчих місій в Іраку, де представляв Україну та виконував завдання зі збереження миру і безпеки. Коли ж Україна стала на захист своєї незалежності, без вагань став до лав її оборонців.
Володимир Матвійчук загинув під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну від російської агресії. Для рідних, друзів і побратимів він назавжди залишився прикладом мужності, гідності та відданості своїй країні.
Спогади, які залишаються назавжди
Під час зустрічі звучали історії про Володимира не лише як про військового, а й як про брата, друга та людину з великим серцем.
«Коли Вова приїхав з бойової, мені було 14 років. Він приїхав, усіх пообіймав, привітався, а я стою в куточку. А він навіть не дивиться на мене. Потім як впізнав», — згадував Юрій Матвійчук.
Пісня, яка отримала новий зміст
Особливо зворушливим моментом вечора стала пісня «Брат», яку написав Юрій Матвійчук.
Пісню написали у листопаді 2023 року, коли Володимир був живий. Тоді вона мала зовсім інші сенси. Сьогодні ж композиція стала піснею пам’яті про воїна 59 батальйону 104 бригади територіальної оборони ЗСУ «Горинь». Володимир Матвійчук загинув 9 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання у Куп’янському районі Харківської області поблизу населеного пункту Табаївка.
Вечір пам’яті про всіх українських миротворців
Під час заходу звучали спогади, уривки творчості, роздуми про ціну свободи, людську гідність та відповідальність перед майбутніми поколіннями. Це була розмова не лише про одного Героя, а й про тисячі українців, які у різні роки служили миру в міжнародних місіях. Сьогодні багато з них зі зброєю в руках боронять незалежність України.
Що говорили учасники зустрічі
Своїми враженнями після вечора поділилася й учасниця заходу Валентина Слуквіна.
«Це зустріч-спогад про людину, яка присвятила своє життя служінню Україні, миру й захисту людей. Юрій Матвійчук поділився особистими спогадами, розповів про життєвий шлях Володимира, його цінності та переконання, а також про те, яким він залишився у пам’яті рідних, друзів і побратимів. Світла та вічна пам’ять Українському Герою! Низький уклін! Дякую!», — написала вона.
Фото з життя міста
У Рівному говорили про мир, пам’ять, братерство та людей, які назавжди залишаються поруч у спогадах рідних і побратимів. Саме ці щирі слова, емоції та спогади про Героя Володимира Матвійчука увійшли до «Фото з життя міста».
