19.09.2013, 16:50

Рівненський банкір Сергій Гемберг: «За своїм духом я продюсер»

Гість кулінарного шоу "СмачнОГО!" на "Рівне 1" - банкір, шанувальник джазу, громадський діяч, директор Центрального відділення банку “Credit Agricole” у Рівному Сергій Гемберг. Дізнаймося про нього більше!

- Почну з простого питання. Як Ви отримали свою першу роботу в банку?
- Після школи я планував стати дипломатом, навіть профільно вивчав дві мови – французьку та англійську. Але так вийшло, що за два тижні до початку вступної кампанії у дипломатичній школі Києва я змінив своє рішення на користь професії економіста-фінансиста. Так я опинився в МЕГУ. За іронією долі два моїх близьких друга – переможець парламентських виборів у 153 одномандатному виборчому окрузі Рівненщини Юрій Вознюк та Сергій Абрамович, який зараз проживає у Росії, які теж мали йти до інших вузів, обрали саме МЕГУ. Ми потрапили в одну групу й далі по життю вже йшли разом. Університет я закінчив із червоним дипломом і вже наступного дня потрапив на співбесіду до «Правекс Банку». В той час вони збирали випускників-відмінників та пропонували їм одразу очолити відділення. Все було, за висловом одного з представників банку, наче у вікінгів, які новонароджених на певний час клали в холодну воду: якщо дитина виживе – буде серйозним воїном. Мені пропонували й роботу в Києві – теж керівником одного з банківських відділень, проте я не розумів, як можна братися за таке відразу після студентської парти, тому залишився в Рівному працювати економістом кредитно-депозитного відділу у «Правексі». Система Черновецького була дуже серйозною, досить жорсткою та авторитарною, це ідеальний варіант школи банківського життя. Відтак за три роки з економіста я виріс до посади начальника відділу з обслуговування фізичних осіб.



Сергій Гемберг: досьє на OGO.ua

- Сергію, у 23 роки Ви очолили регіональне представництво «Райффайзен Банк Україна» у Рівному. Розкажіть, як це сталося?!
- У 2004 році, після помаранчевої революції, в Україну дуже активно почали заходити іноземні банки. А в мене була мрія попрацювати в такій структурі, навіть точніше – в «Райффайзен Банк Україна», тому я сам знайшов координати їхнього відділу персоналу і надіслав їм резюме. Упродовж півроку я пройшов три стадії інтерв’ю: після першої мене запросили працювати в Київ економістом, але я відповів, що здатен на більше. Після другої співбесіди пролунала пропозиція лишитись в головному офісі, проте я знав, що у них немає представника в Рівному, і був готовий ним стати. Мені дали таку можливість. А тому я буквально був першим представником іноземного банку в Рівному.

Сюжет телеканалу "Рівне 1" про першу зустріч першого сезону проекту "Smart Meetings" у Рівному


- Наскільки мені відомо, уся документація при відкритті філії іноземного банку ведеться англійською або ж мовою країни походження банку. Як Ви вивчали мови?
- Як тільки ми повісили логотип «Райффайзен Банк Україна», за перший тиждень роботи в нас були всі представники іноземного бізнесу. Всі документи для видачі перших кредитів ми оформляли англійською мовою. Бізнес-план з відкриття відділення теж писав англійською. Це й було поштовхом до покращення рівня володіння англійською мовою.

- Нині, вочевидь, Ви володієте українською, російською, англійською… А яка мова рідна Вашій душі?
- Якщо говорити про мови, то я також знаю польську. У моєї сім’ї польське походження, тож я володію польською «bardzo dobrze», закінчив польську недільну школу. Французька – це просто захоплення.

Зареєструватись для участі у зустрічі з Сергієм Гембергом

- Якою мовою Ви мислите?
- Дуже важко відповісти, у мене родина російськомовна, але моя мама забрала мене в українську школу. Сьогодні я намагаюсь спілкуватись більше українською мовою. Проте вважаю: щобільше мов людина знає, то краще.

- Ваш перехід з «Райффайзен Банк Аваль» в “OTP Bank” пояснюється купівлею другим банком першого, а чим обумовлений перехід з “OTP Bank” в “Credit Agricole”?
- Я зрозумів, що потрібно рухатись далі й стратегія розвитку банку “Credit Agricole” була для мене найпривабливішою.

- Як Ви відстежували банки, які прийдуть в Україну і в яких з них з’являться вакансії регіонального керуючого?
- Я моніторив вакансії через спеціалізовану пресу, Інтернет.

- При такій успішній професійній кар’єрі сьогодні Ви вже могли б бути керівником одного з департаментів банку в Центральному офісі в Києві? Що Вас тримає у Рівному?
- Пропозиції були, але обставини в моєму житті складалися таким чином, що я не міг на той час покинути Рівне. Зараз для мене це вже питання цінностей, і моя реалізація сьогодні безпосередньо тут, хоча хтозна, що буде завтра...

Зареєструватись для участі у зустрічі з Сергієм Гембергом

- Чи дружать рівненські банкіри між собою?
- Я товаришую з тими банкірами, з якими безпосередньо мав досвід роботи і пройшов певний шлях, багато з них мої колишні підлеглі, які зараз уже керують банками… важко сказати… як такої, спільноти немає. Взагалі у місті є досить серйозний розрив між генерацією старших банкірів та молодшого покоління. Молоді банкіри більше комунікують між собою, з генерацією старших банкірів ми майже не спілкуємось.

- Що б Ви порадили людям, які прагнуть стати топ-менеджерами?
- Спершу потрібно зрозуміти, чим саме Ви хочете займатись, розібратися в своїх поглядах, бажаннях, сформувати свої внутрішні цінності. Далі визначити, що Ви хочете за це отримувати. Сфокусуватися. Ми за своєю природою не можемо якісно робити дві справи одночасно, тому варто підійти з любов’ю до справи, а там дорога підкаже куди і як. Головне ж – жити в гармонії з собою!

Зареєструватись для участі у зустрічі з Сергієм Гембергом

- Ви говорили, що професійне життя мінливе, а от цінності залишаються постійними. Якими цінностями в житті керуєтесь Ви?
- Перш за все, це чесність. Чесність будує довіру. У будь-яких стосунках, і в бізнесі теж, довіра – найголовніший фактор. Це духовність та розвиток у духовній площині. Духовність – це фундамент, який втримає тебе на плаву при найскладніших змінах у твоєму життя. Це сім’я та сімейні традиції.



У президента рівненського джаз-клубу «Джем» Сергія Гемберга народився син

Сергій Гемберг уперше Пасху святкував з дружиною

- Як у Вас зародилася ідея створення порталу «Ділове Рівне»? Як зараз у нього ідуть справи?
- Ще коли я був студентом у 1998 році, мав ідею, як пов’язати Інтернет із бізнесом. А тому почав працювати над цим задумом, внаслідок чого через декілька років з’явився портал «Ділове Рівне». Тоді я локалізував свою ідею, зараз розумію, що треба було глобальніше мислити, взагалі у проектах не потрібно ставити якихось меж. Я передав цей проект іншій людині, давно вже ним не займаюсь.

- Ви запрошуєте в Рівне українських та світових джазових зірок. Були думки продюсувати якийсь із гуртів?
- Я за своїм духом продюсер. Перші кроки на цьому шляху, напевно, зробив ще в третьому класі в 25-ій школі. Ми залишались після уроків і організовували різні вечори (посміхається – авт.). А перший повноцінний концерт я зробив у 17 років – це був проект моїх друзів у Палаці дітей та молоді. Відверто кажучи, на разі немає таких виконавців, яких би я хотів продюсувати. Знаю дуже багато талановитих музикантів, але проблема в тому, що вони дуже рідко відчувають потребу розвитку, завжди є та межа, на якій вони зупиняються.

Банкір, що робить “Джем”

- Вас добре знають як президента джаз-клубу «Дж.Ем», але мало хто знає, що Ви керівник громадської організації «Unicordis». Розкажіть більше про цю організацію, які проекти вона реалізовує?
- Метою «Unicordis» із самого початку створення є кооперація, співробітництво різних груп, організацій для досягнення спільних цілей. «Unicordis» – це об’єднання сердець. Таке покликання організації. У нас в планах спільні проекти з Центром волонтаріату в місті Люблін. Ми хочемо зробити в Рівному платформу, яка б розповсюджувала ідеї різних європейських програм та заохочувала громаду до суспільно корисних дій.



Вітаємо рівненську молодіжну організацію "Smart People" з другою річницею!

- Ви відкрита, приязна, безконфліктна людина. На мій погляд, Ви товаришуєте буквально з усіма. Як Вам це вдається?
- Я ж на дипломата мав іти навчатися (сміється – авт.). Це напевно одна з особливостей характеру, це виховання, яке мені дали батьки, це відображення моїх цінностей, такий, який я, є та й все.

Сергій Гемберг: “За любов до музики вдячний мамі”


Зареєструватись для участі у зустрічі з Сергієм Гембергом

- Які останні книги Ви прочитали? Що взагалі любите читати?
- Намагаюсь багато читати, адже книги сприяють саморозвитку. В рік прочитую мінімум 5-6 книг, найбільше вдається читати на відпочинку. Зокрема з бізнес літератури нещодавно прочитав книгу Тоні Шварца «Життя на повну силу», Далай-лами «Шлях істинного лідера», Робіна Шарми «Монах, який продав свій Феррарі», Чана Кіма «Стратегія блакитного океану», книгу Джейсона Хенссона «Rework: бізнес без упереджень». Люблю читати Річарда Бренсона, Іцхака Адізеса. В Адізеса книги доволі прості для сприйняття, але надзвичайно корисні з точки зору ведення управлінської діяльності. Якщо говорити про художню літературу, то для мене справжнім відкриття стала книга закарпатського письменника Мирослава Дочинця «Вічник», дуже подобаються твори Тараса Прохасько, зокрема його збірка «FM Галичина».

Корисна інформація для активної молоді, яка прагне бути успішною

- Нещодавно Ваш товариш, одногрупник, Юрій Вознюк виграв вибори до Верховної Ради України. Ви бачите себе в політиці?
- Політикою не займаються, поки політика не цікавиться тобою. Я отримував пропозиції. Але знову ж таки, чи узгоджується це з моїми цінностями?! У мене є бажання робити справи, які будуть позитивно впливати на суспільство. Поживемо – побачимо. Я не виключаю такої можливості, хоча, якщо брати обличчя української політики таким, яким воно сьогодні є, то це абсолютно не моя справа.


Зареєструватись для участі у зустрічі з Сергієм Гембергом

Активна молодь Рівного дізналась про секрети успіху від засновника "ОГО"

У Рівному молодь навчали... говорити компліменти та продавати життя

У Рівному - нові зустрічі з лідерами, які надихають
Щасливе Рівне