На Рівненщині продовжується оновлення топоніміки відповідно до законодавства про державну політику національної пам’яті. У низці населених пунктів Рівненського, Вараського та Сарненського районів змінили назви вулиць і провулків, які мали радянське або пов’язане з російською імперською політикою походження.
Відповідне розпорядження №447 «Про виконання Закону України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу» підписав начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль. Про документ повідомили на сайті Рівненської обласної державної адміністрації.
Загалом у переліку – 14 перейменувань. Нові назви здебільшого пов’язані з українською історією, місцевою пам’яттю, культурою, природою та іменами людей, яких хочуть увічнити у топоніміці області.
Вараський район: від «1 Травня» до Героїв УПА та від Колгоспної до Журавлиної
У Володимирці перейменували одразу дві топонімічні назви – вулицю та провулок 1 Травня. Тепер вони мають назви вулиця Героїв УПА та провулок Героїв УПА.
Таким чином, замість радянської назви, пов’язаної зі святкуванням 1 травня, у топоніміці населеного пункту увічнили пам’ять про Українську повстанську армію та український визвольний рух.
Ще одна зміна відбулася у селі Новорічиця Зарічненської громади. Там вулицю Колгоспну перейменували на вулицю Журавлину.
Назва «Колгоспна» була безпосередньо пов’язана із радянською системою колективного господарювання. Натомість нова назва має нейтральний український характер і відсилає до природи та місцевого ландшафту.
Рівненський район: нові назви на честь українців і місцевих символів
У Чудниці Гощанської громади вулиця Колгоспна стала вулицею Дмитра Шевчука. Таким перейменуванням радянську назву замінили на персоніфіковану – на честь конкретної людини. Це дозволяє пов’язати назву вулиці з українською історією та пам’яттю громади.
У селі Малушка Малинської громади вулицю Першотравневу перейменували на вулицю Тараса Шевченка. Ім’я українського поета та художника Тараса Шевченка є одним із найпоширеніших у топоніміці України. Нова назва підкреслює український культурний контекст і замінює радянський символ 1 травня.
Схожа зміна відбулася у Яринівці тієї ж громади. Вулиця Першотравнева тепер має назву вулиця Микити Сьомака.
Ще дві зміни стосуються Малолюбашанської громади. У Малій Любаші вулиця Дружби стала вулицею Любавою, а в Лісополі вулицю Дружби перейменували на вулицю Просвіти.
Назва «Дружби» сама по собі не є суто радянською, однак активно використовувалася в радянській топонімічній традиції, зокрема як абстрактне поняття без конкретного історичного чи місцевого змісту. Нові назви мають більш виразне українське та культурне наповнення.
Зокрема, «Просвіта» відсилає до українського культурно-просвітницького руху, який відіграв значну роль у поширенні освіти, української мови та національної свідомості.
У Бармаках Шпанівської громади вулицю Костромську перейменували на вулицю Олександра Музичка. Таким чином, географічну назву, пов’язану з російським містом Костромою, замінили на ім’я людини. Олександр Музичко, відомий також за псевдонімом «Сашко Білий», був українським активістом і учасником націоналістичного руху.
Сарненський район: від радянських назв до української історії та місцевої ідентичності
У Сарненському районі перейменування торкнулися одразу кількох населених пунктів. У Трипутні Дубровицької громади вулиця Колгоспна стала вулицею Дмитра Калинюка. У Сельці тієї ж громади вулицю Колгоспну перейменували на вулицю Заплаву.
Тут простежуються два різні підходи: в одному випадку радянську назву замінили на честь конкретної людини, в іншому – на назву, пов’язану з природними особливостями місцевості.
У Клесові змінили одразу дві назви. Вулиця 1 Травня стала вулицею Заграва, а вулиця Жовтнева – вулицею Гранітна.
Назви «1 Травня» та «Жовтнева» мають очевидне радянське походження. Перша була пов’язана з радянським святкуванням Дня міжнародної солідарності трудящих, друга – з річницею Жовтневої революції.
Натомість «Заграва» та «Гранітна» позбавлені радянського ідеологічного змісту. При цьому назва «Гранітна» може бути особливо доречною для Клесова, який історично відомий видобутком граніту та розвитком відповідної промисловості.
Ще одне перейменування відбулося у Карпилівці Клесівської громади. Вулиця Жовтнева отримала назву Плисацька.
Які акценти зробили новими назвами
Якщо подивитися на всі перейменування разом, можна побачити кілька основних напрямів. Передусім із топоніміки прибирають назви, що безпосередньо нагадують про радянську систему. Це стосується вулиць 1 Травня, Першотравневої, Жовтневої та Колгоспної.
На їхньому місці з’являються назви, які більше відповідають українському історичному та культурному контексту. Зокрема, у Володимирці увічнюють Героїв УПА, у Малушці – Тараса Шевченка, у Лісополі – український просвітницький рух.
Окремий акцент зробили на пам’яті конкретних людей. Їхні імена отримали вулиці у Чудниці, Яринівці, Бармаках та Трипутні. Водночас частина нових назв звертається до місцевої природи та особливостей населених пунктів. Так, у Новорічиці з’явилася Журавлина, у Сельці – Заплава, у Клесові – Гранітна, а в Карпилівці – Плисацька.
Таким чином, перейменування не обмежується простим вилученням радянських назв. Нові топоніми намагаються наповнити простір українським історичним, культурним і місцевим змістом.
Перейменування вулиць на Рівненщині демонструє поступовий відхід від радянських топонімів та пошук назв, які відображають українську історію, культуру й особливості конкретних громад. У нових назвах з’являються імена українських діячів, згадки про визвольний рух, культурні символи, природні особливості та місцеву історію.
Водночас для мешканців громад такі зміни означають не лише нові таблички на будинках. Йдеться про те, які історичні постаті, події та цінності щодня присутні у публічному просторі та залишаються в пам’яті наступних поколінь.
