28 квітня 2026 року Верховна Рада зробила крок, який може змінити повсякденне життя кожного українця. Парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №15150 — нову редакцію Цивільного кодексу. Документ уже називають одним із наймасштабніших перезавантажень приватного права за роки незалежності. Але разом із амбіціями — хвиля критики, гучні заяви і суспільне занепокоєння.
Як голосували депутати з Рівненщини
Позиції народних обранців із Рівненської області розділилися:
- Бобровська С.А. — відсутня
- Іванісов Р.В. — за
- Соломчук Д.В. — за
- Ковальчук О.В. — за
- М’ялик В.Н. — не голосував
- Литвиненко С.А. — за
- Аліксійчук О.В. — не голосував
Тобто більшість тих, хто був у залі, підтримали документ, але частина депутатів утрималася від рішення або була відсутня.
Кодекс як «перепрошивка системи»
Новий Цивільний кодекс — це не косметичний ремонт, а фактично повна перебудова правової архітектури. Він об’єднує норми цивільного та частково сімейного права, вводить нові поняття і намагається відповісти на виклики цифрової епохи.
Серед ключових новацій:
- можливість спадкування цифрових активів — від акаунтів до віртуальних ресурсів;
- право на «інформаційний спокій» — ігнорування робочих дзвінків поза робочим часом;
- захист прав ще до їх порушення (превентивний механізм);
- можливість заповіту щодо репродуктивного біологічного матеріалу;
- легалізація використання банківських карток дітьми від 6 років для дрібних покупок.
Фактично документ намагається наздогнати реальність, у якій люди вже давно живуть — але без чітких правил.
Сім’я, розлучення і «пів року на подумати»
Саме сімейний блок став найбільш вибухонебезпечним. За новою логікою, при розлученні пара може отримати обов’язковий строк на примирення — до 6 місяців.
Народна депутатка Наталія Піпа в коментарі медіа розкритикувала таку норму, назвавши її «радянською практикою», яка лише ускладнить життя людям.
Крім того, критики звертають увагу на:
- відсутність врегулювання цивільних шлюбів;
- спірні підходи до прав дітей;
- дискусії щодо визначення сім’ї та відповідності європейським стандартам.
Свобода слова і «право на забуття»
Окрему хвилю критики викликала норма про так зване «право на забуття». Вона дозволяє вимагати видалення інформації навіть тоді, коли вона не є неправдивою, але втратила суспільний інтерес.
Юристи застерігають: це може стати інструментом для приховування важливої інформації, зокрема про публічних осіб.
Ризики для державного і комунального майна
Ще одна болюча точка — власність. Критики вважають, що новий кодекс може розмити межі між приватним і публічним майном.
Серед потенційних ризиків:
- втрата контролю над державними землями та об’єктами;
- можливість легалізації сумнівних схем через реєстри;
- ускладнення повернення незаконно відчуженого майна.
Фактично реєстр може перетворитися з «книги обліку» на інструмент узаконення проблемних рішень.
Що кажуть громадські організації
У спільноті «Марш жінок» заявляють, що новий кодекс може вплинути значно ширше, ніж здається:
«Це спроба перепрошити законодавство так, аби держава отримала більше влади над приватним життям, сім’єю, тілом та свободою слова», — йдеться в публікації.
Акція протесту в Києві
5 травня о 19:00 у Києві відбудеться акція проти окремих положень нового Цивільного кодексу. Учасники зберуться в Маріїнському парку. Організатори закликають громадян долучитися до мирного протесту та підготувати плакати. За їхніми словами, йдеться не лише про юридичний документ, а про реальні права людей, які можуть бути змінені або обмежені.
У фокусі акції — захист прав жінок, дітей та ЛГБТК+ спільноти.
Серед ключових вимог протестувальників:
- врахувати правки правозахисників до другого читання законопроєкту;
- закликати народних депутатів голосувати лише за доопрацьовану версію кодексу;
- у разі ігнорування вимог — бойкотувати голосування.
Гасло акції — «Нічого про нас без нас». Організатори підкреслюють: громадянське суспільство має бути безпосередньо залучене до формування рішень, які впливають на базові права і свободи.
Що далі
Поки що документ пройшов лише перше читання. Попереду — правки, дискусії та друге голосування.
Саме зараз — період, коли закон може змінитися найбільше. І вже є прецедент: після критики норму про можливе зниження шлюбного віку до 14 років вирішили прибрати.
Новий Цивільний кодекс — це як двосічний меч: з одного боку, спроба зробити право сучасним і гнучким, з іншого — ризик повернення до застарілих підходів і створення нових проблем.
Для звичайного українця це означає просту річ: документ, який поки здається далеким і юридичним, насправді може вплинути на найбуденніші речі — шлюб, майно, роботу, спадщину і навіть цифрове життя.
Читайте також: Булінг набирає обертів: на Рівненщині відреагували на приниження вчителів у TikTok
Фото згенероване за допомогою штучного інтелекту
