Звичайний консультант будівельного магазину із перших днів повномасштабної війни став на захист України. Сьогодні його знають за позивним «Гора» – не лише через зріст у 190 сантиметрів, а й через незламний характер, надійність і готовність будь-якої миті підставити плече побратимам.
За мужність та успішне виконання бойових завдань костопільчанина Ярослава Челія нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест».
Історія Захисника Ярослава Челія
До початку великої війни Ярослав працював консультантом у будівельному магазині й не мав бойового досвіду. Однак після російського вторгнення без вагань долучився до лав Сил оборони України. Він відкрито говорить про свою протестантську віру, власним прикладом руйнуючи стереотип про те, що протестанти не беруть до рук зброю.
Перш ніж вирушити на фронт, військовий пройшов підготовку у Великій Британії, а згодом продовжив навчання в Україні. Своє бойове хрещення у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади отримав під час оборони Херсона. Після цього були важкі бої на найгарячіших напрямках – у Соледарі, Бахмуті та на Запоріжжі.
Нині Ярослав Челій служить навідником самохідної артилерійської установки 2С1 «Гвоздика». Каже, що до артилерії потрапив випадково, але за роки служби став справжнім професіоналом своєї справи.
Позивний «Гора» військовий отримав не лише через свій високий зріст. Для побратимів він став людиною, на яку можна покластися за будь-яких обставин.
«У війни свої правила та своя правда. Попри все, ти маєш просто робити свою роботу і залишатися людиною – яка б не була ситуація», – переконаний захисник.
Особливо тепло Ярослав говорить про бойове братерство.
«Знаю, що мої пацани мене ніколи не кинуть. Ми разом пройшли вогонь. Коли втрачаєш побратима – ніби частину себе. Бо знаєш, що він би все віддав, аби витягти тебе», – ділиться військовий.
Одного разу під час обстрілу він урятував життя своєму товаришу.
«Я почув, що летить близько, накрив його – і уламки в бронежилет прилетіли вже в мене. Після того він постійно возив мені смаколики – солодощі, шоколад», – пригадує Ярослав.
Попри бойовий шлях і високі державні нагороди, чоловік не вважає себе героєм.
«Герої – ті, кого вже немає з нами. А я просто захищаю свій дім і свою землю. І мені не соромно подивитися в очі рідним», – говорить захисник.
За час служби Ярослав Челій був відзначений Відзнакою Президента України «За оборону України», Почесною відзнакою дивізіону, Грамотою командира бригади, подякою Таврійської сільської ради Запорізької області, а тепер – почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», який вручають за проявлену мужність і успішне виконання бойових завдань.
Удома на військового чекають дружина, син, донька та мама. Після Перемоги Ярослав мріє разом із родиною побачити українське море та здійснити подорож, на яку поки що не вистачає найголовнішого – мирного неба.
За матеріалами Рівненського обласного ТЦК та СП.
