Тиха атмосфера Львівського музею історії релігії стала влучним тлом для розмови про одну з найважливіших пам’яток української культури — Пересопницьке Євангеліє. Саме тут із лекцією виступив український учений-історик, музейний фахівець, письменник і багаторічний директор Рівненського обласного краєзнавчого музею Олександр Булига.
Подорож у XVI століття
Під час лекції дослідник намагався перенести слухачів у середину XVI століття — на Волинь, у тодішню провінційну Пересопницю. Саме там, у монастирській тиші та під впливом ренесансних ідей, створювався перший рукописний переклад Євангелія книжною українською мовою.
«Цей текст був написаний для “лепшего выразумления люду христианского посполитого” — і саме в цьому його революційність», — наголосив лектор.
Олександр Булига зосередив увагу на історичних причинах появи рукопису саме на Волині та пояснив, чому Пересопницьке Євангеліє стало не просто церковною книгою, а фундаментом української ідентичності.

Національний оберіг крізь століття
Під час зустрічі йшлося і про шлях Першокниги крізь віки: її мандрівки, дослідників, меценатів, імовірні місця збереження у XVIII столітті. Лектор згадав і тих, хто був причетний до факсимільного відтворення рукопису, створення культурно-археологічного центру в Пересопниці та археологічних досліджень, які тривають там уже третє століття.
«Це книга, якою милувалися Іван Мазепа і Тарас Шевченко, на якій присягають президенти України. Вона — наш національний оберіг», — підкреслив історик.

Пам’ять як форма спротиву
Особливий акцент під час лекції було зроблено на сучасному значенні Пересопницького Євангелія. У час, коли українців намагаються позбавити права на існування як народу і держави, знання та пам’ять про Першокнигу набувають нового змісту.
«Цей рукопис зберігся, попри всі історичні катаклізми. А отже — незнищенним є і народ, який його створив», — резюмував Олександр Булига.
Лекція стала не лише науковою розвідкою. А й нагадуванням: українська духовна традиція має глибоке коріння, яке й сьогодні живить національну єдність і силу.
![]()


