Сьогодні, 12 серпня, виповнюється 445 років з дня виходу у світ першого повного видання Святого Письма церковнослов’янською мовою — Острозької Біблії. До цієї ювілейної дати науковці Державного історико-культурного заповідника Острога оцифрували рідкісний примірник шедевра українського друкарства, аби зробити його доступним для дослідників та щоохочих.
Історія створення та підготовка тексту
Надрукувати Біблію в Острозі запросив відомого друкаря Івана Федорова князь Василь-Костянтин Острозький. Над текстом упродовж кількох років працювали діячі Острозького літературно-видавничого осередку, звіряючи церковнослов’янські, грецькі, латинські, єврейські та західноєвропейські джерела.
Перші пробні частини (Новий Завіт та Псалтир) і невеликий наклад Біблії побачили світ у 1580 році. Проте через необхідність усунення помилок та уточнення перекладу повне видання вийшло саме 12 серпня 1581 року.
Воно містило:
- передмову князя Василя-Костянтина Острозького про підготовку тексту;
- віршовану передмову ректора Острозької академії Герасима Смотрицького з похвалою видавцеві та його гербові;
- післямову друкаря Івана Федорова.
Читайте також: У Рівному відкриють виставку, присвячену Острозькій Біблії
Особливості друку та художнього оформлення
Острозька Біблія є шедевром друкарського мистецтва XVI століття.
Обсяг та шрифт: книга форматом в аркуш містить 1256 сторінок та понад 3,24 мільйона друкованих знаків. Текст надруковано двома шпальтами із застосуванням 6 різних шрифтів (основний стилізовано під тогочасне канцелярське письмо).
Гравюри та декор: титульний аркуш прикрашає витончена рамка (за зразком гравюри Ергарда Шена), на звороті розташований герб Острозького, а в кінці — друкарська марка Федорова.
Орнаментатика: хоча потекстових ілюстрацій немає, у виданні використано 81 заставку, 70 кінцівок, 1384 гравійовані ініціали та деталі із зображенням «козаків-херувимів».
Спадщина та значення
Загальний наклад видання становив близько 1500 примірників, з яких до наших днів збереглися приблизно 350. Текст Острозької Біблії став основою для багатьох наступних перевидань Святого Письма.
У 2003 році науковець Рафаїл Турконяк завершив переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою, а Нацбанк України присвятив цій пам’ятці пам’ятну золоту монету з серії «Духовні скарби України». Тепер завдяки цифровізації унікальна книга стала доступнішою для дослідників та загалу.
