Рівнянка Олександра Корчевська розкритикувала дизайн нової купюри 2000 гривень, заявила про російський піратський шрифт та поставила питання до НБУ. В чому причина і чому людей більше хвилюють не лиш шрифти, а інфляція – читайте.
НБУ презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень
Національний банк України презентував нову банкноту номіналом 2000 гривень, яка стане найбільшою за номіналом у сучасному готівковому обігу. Вона надійде в обіг із 4 вересня 2026 року – у день пам’яті українського поета, дисидента та правозахисника Василя Стуса. На лицьовому боці банкноти розміщено портрет Стуса, а на зворотному – будівлю філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса. У Нацбанку пояснили, що поява нового номіналу пов’язана зі зростанням частки тисячогривневих банкнот в обігу, збільшенням середньої зарплати та необхідністю оптимізувати логістику готівки.
Втім, майже одразу після презентації нової банкноти у соцмережах почали обговорювати не лише її символіку, а й дизайнерські рішення. Однією з перших на можливу проблему звернула увагу рівненська дизайнерка Олександра Корчевська, яка заявила, що на новій купюрі знову використали російську піратську кирилізацію відомого шрифту.
«На гривні знову використали піратський шрифт»
Рівнянка, графічна дизайнерка Олександра Корчевська нагадала історію, яка вперше набула розголосу ще у 2019 році. Тоді дизайнери Богдан Гдаль та Андрій Шевченко звернули увагу, що на банкноті 1000 гривень, а також на купюрах номіналом 20, 100 і 500 гривень використано шрифт Bickham Script не в офіційній версії.
За словами дизайнерки, оригінальний шрифт створив американський дизайнер Річард Ліптон для Adobe. До 2016 року він взагалі не мав офіційної кириличної версії. Водночас ще у 2005 році російська дизайнерка Олександра Гофман випустила власну кирилізацію цього шрифту, яка, за словами представників шрифтової спільноти, була піратською.
Корчевська зазначає, що дизайнер Adobe Франк Грісхамер свого часу офіційно підтвердив використання саме цієї неофіційної версії на українських гривнях.
За її словами, після суспільного резонансу Національний банк тоді заперечував проблему, називаючи використані написи «авторською графікою», однак пізніше пообіцяв провести конкурс на оновлення дизайну банкнот. Як стверджує дизайнерка, такого конкурсу так і не відбулося.
«Ім’я Стуса поруч із російською піратською кирилицею»
Особливе обурення рівнянки викликало те, що нова банкнота присвячена Василю Стусу – поету, якого переслідувала радянська влада і який загинув у таборі.
«Сьогодні НБУ презентував купюру 2000 гривень із Василем Стусом. На ній – знову піратський шрифт у російській кирилізації. Так, знову. Минуло сім років. Повномасштабна війна триває вже п’ятий рік. І сьогодні нова банкнота найвищого номіналу – данина пам’яті шістдесятників Василя Стуса та Алли Горської – виходить із тією самою краденою російською кирилізацією. Вдумайтесь у цю конструкцію: ім’я Стуса поруч на державній валюті написане літерами, які росіянка вкрала в американського дизайнера.
У державі, де є десятки шрифтових дизайнерів світового рівня, де є жива каліграфічна і друкарська традиція, головний фінансовий орган сім років не може знайти ані бюджету, ані волі на власний шрифт для власних грошей. Гроші – це найтиражніший носій державної ідентичності. Кожна купюра в кожній кишені – це висловлювання про те, хто ми. І поки що це висловлювання робить російська піратка шрифта. Чому Національний банк України допускає таку халатність у дизайні – питання риторичне», – написала дизайнерка.
Реакція українців: від підтримки до дискусії про інфляцію
Допис рівнянки викликав активне обговорення у соцмережах. Частина користувачів підтримала критику та погодилася, що державна валюта повинна використовувати виключно легальні й українські дизайнерські рішення.
Дарця Веретюк коротко підсумувала ситуацію:
«Головний фінансовий орган не може знайти бюджет» – це діагноз.
Михайло Бойченко також підтримав позицію дизайнерки:
«Хто хоч трохи цікавився особистістю Василя Стуса, знає, що той не терпів компромісів у громадських справах. Ще менш пасують до Стуса фальшування і лінощі. “Мова як криця” має бути чистою.»
Водночас чимало українців вважають, що питання дизайну сьогодні не є головною проблемою. Денис Дзюбан написав, що більшою проблемою є інфляція, а не використаний шрифт. Схожу думку висловив і Олександр Лем, який зазначив, що значно більше людей хвилює зростання цін та поява банкноти більшого номіналу.
Микита Шилимов звернув увагу на інший аспект. На його думку, створюючи найбільшу банкноту країни, держава могла б замовити повністю унікальний дизайн та авторські українські шрифти, а не використовувати старі рішення. Він також припустив, що поява купюри у 2000 гривень може свідчити про подальше знецінення грошей.
Дизайнер Кирило Камароуський запропонував ширший погляд на проблему. Він зазначив, що питання піратства є беззаперечно негативним, однак звернув увагу й на іншу проблему – відсутність великої легальної бібліотеки українських шрифтів, доступної для дизайнерів за аналогією із сервісами Adobe. На його думку, розвиток такої інфраструктури також потребує уваги держави та професійної спільноти.
Обговорення нової банкноти показало, що українців цікавить не лише зовнішній вигляд національної валюти. Для одних принциповим є питання використання легального та українського дизайну без будь-яких російських слідів. Інші ж переконані, що поява купюри номіналом 2000 гривень є насамперед економічним сигналом, який свідчить про інфляційні процеси та зміну структури готівкового обігу. У будь-якому разі презентація нової банкноти стала приводом для широкої суспільної дискусії – як про державний дизайн, так і про економічні реалії України.
