Окупаційний Запорізькій обласний суд засудив мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії. Жінку визнали винною в шпигунстві. Відомості про цей вирок з’явився о 9 ранку сьогодні, 4 вересня на сайті суду й у Телеграмі.
Окупанти звинувачують, що Ірина Левченко після початку повномасштабного вторгнення залишилася в окупованому Мелітополі й не відмовилася від громадянства України.
«Погодилася співпрацювати з ЗСУ»
Окупанти звинуватили журналістку у співпраці з українськими спецслужбами:
“Зв’язавшись через месенджер Telegram з мешканкою підконтрольної ЗСУ території, жінка погодилася сприяти спецслужбам України, передаючи відомості про місця розташування адміністративних будівель та співробітників органів влади РФ, маршрути пересування особового складу, військової техніки, озброєння ЗС РФ, інших військ та військових формувань на території на Запорізької області”, – зазначено у повідомленні.
Окупанти стверджують, що в лютому 2023 року вона “передала відомості про державні міністерства та відомства РФ, зокрема силового блоку, з адресами та списками співробітників”.
Викрали на вулиці і тримали у підвалах міста
Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром викрали ще на початку травня 2023 року в тимчасово окупованому Мелітополі. Пару затримали на вулиці, після чого деякий час утримували у підвалах міста.
Про це повідомляє Інститут масової інформації.
Що відомо про засуджену Ірину Левченко
Свій шлях в журналістиці Ірина Левченко почала у 1981 році. У період активної діяльності, писала в заводських багатотиражках, мелітопольській районній газеті “Новий день”, також працювала власною кореспонденткою в обласних і всеукраїнських друкованих видань.
Коли її разом з чоловіком затримали окупанти, Левченко та її чоловік уже були на пенсії.
Ірина Левченко є в списку цивільних журналістів у російському полоні, який веде Інститут масової інформації.
Вирок зустріла із посмішкою
Вирок не залишив голова правління Національної спілки журналістів України (НСЖУ) Сергій Томіленко. Зокрема, він повідомив, що Ірина мужньо зустріла вирок:
«Її сестра Олена розповідала НСЖУ, що найбільше мріє про звістку про звільнення — щоб покинути все й нарешті побути поруч із сестрою. Колеги з рідної редакції розповідають: Ірина зустріла вирок із посмішкою. У цій посмішці більше сили, ніж у всій їхній системі з ФСБ, конвоями й судами. Я хочу, щоб за повідомленнями про суди й вироки ми завжди бачили цю родину, цю гідність і цю надію», – написав Сергій Томіленко на своїй сторінці у мережі Фейсбук.
Солідарні з Іриною Левченко
Сергій Томіленко також наголосив на тому, що слід бути солідарним з Іриною та з іншими незаконно ув’язненими журналістами:
«Закликаю колег, Міжнародну та Європейську федерації журналістів, правозахисників і дипломатів посилити увагу до справи Ірини Левченко й наполегливо вимагати її звільнення. Потрібні доступ до незалежного адвоката, належна медична допомога й достовірна інформація про її стан.
Прошу поширювати її історію. Ім’я Ірини Левченко має звучати в медіа, міжнародних зверненнях і переговорах про звільнення наших людей — поряд з іменами Анастасії Глуховської, Ірини Данилович, Сервера Мустафаєва, Геннадія Осьмака, Георгія Левченка та інших незаконно ув’язнених українських журналістів», – наголосив Томіленко.
Фото Facebook Sergiy Tomilenko
