А пам’ятаєте цей (не бородатий, а витриманий як коньяк) жарт: «Вас хвилює розвиток штучного інтелекту? Ні, мене хвилює занепад природного»? Чи Сару Коннор – легендарну героїню не менш легендарного «Термінаторa», яка «осудливо дивиться, бо все про себе ти розповідаєш штучному інтелекту»? Але цікавинка ховається не в уже «класичних» жартах, а в тому, що новини про штучний інтелект, на які довелося натрапити останнім часом, не те, щоб злякали, але примусили задуматися.
Буквально нещодавно знову заговорили про загрозу «шішечки», яка давно стала таким же звичайним елементом буденності, як і його величність Інтернет, котрий, доволі нещодавно, до речі, був доступний виключно еліті – військовим чи науковцям.
Знову тривожна новина зі світу технологій
На сторінках видань, приміром, серед них і Економічна правда, знову розлетілася тривожна новина зі світу техніки (так і хочеться написати «вчергове», адже скільки їх було уже?!) Але тут цінність подібної новинки-цікавинки у тому, що головний її мотив – заклик переосмислити використання і розвиток новітніх технологіх, зокрема, і ШІ. Йдеться про те, що дослідник Джейкоб Коксон звільнився з компанії Anthropic, перед виходом заявивши, що найбільші компанії, які працюють зі штучним інтелектом, наближаються до створення потужних систем швидше, ніж можуть розв’язати безпекові виклики.
Читайте також: Дмитро ШЕВЧУК: «Наука відкриває нам і пояснює світ в якому ми живемо, а також дозволяє краще розуміти нас самих»
Із закликом переосмислити розвиток штучного інтелекту, крім колишнього співробітника Anthropic, виступив навіть CEO компанії Даріо Амодей. У своєму есе він наголошує, що темпи розвитку ШІ потрібно сповільнити, аби дослідження безпеки та механізми контролю встигали за можливостями нових моделей.
Не технологічна сингулярність та запитання виникають уже
Не заглиблюючись у хащі технократичних дискусій про те, наскільки потужним чи, ба більше, самоусвідомленим може стати ШІ, варто звернути увагу на інше. Цінність та гострота таких заяв — не в чергових гіпотетичних сценаріях загрози для людства. Вона — у самому заклику до рефлексії. У намаганні окреслити контури майбутнього.
Читайте також: «Якби люди частіше користувалися науковим знанням, то й життя було кращим», – у Рівному говорили про науку
Чи встигнемо ми за технологіями?
Кілька науковців, у тому числі й футурологів, які прагнуть випрацювати варіанти розвитку майбутнього, говорять про можливість появу технологічної сингулярності. Якщо узагальнено, просто і, як любить говорити ШІ «людською мовою», моменту в історії розвитку людства, коли розвиток технологій стане настільки блискавичним, що уже осягнути його буде неможливо. До цього, звісно, ще далеко (якщо взагалі можливо), але гонка удосконалень моделей триває. Чи вдасться створити системи, які відповідатимуть уявленням про AGI, чи ця концепція так і залишатиметься дискусійною, зрозуміло стає головне: потрібно виробити етичні норми користування ШІ уже сьогодні. Тим паче, що наша перша комунікація з піонерами-моделями ШІ почалася з того, що користувачі масового намагалися «розхитати» технологію та обійти застереження. Для приколу.
Ми почали користуватися чимось новітнім, як звичайною забавкою, хоча перспективі й можливості проглядалися уже тоді.
А що, як проблема не в штучному інтелекті?
Саме тому людству потрібні запобіжники у технологічних гонках сучасності:
«Штучний інтелект – це важливий етап в технологічному розвитку людства. При цьому ШІ реально допомагає в багатьох сферах – медицині, військовій справі, адмініструванні, логістиці і под. Слід пам’ятати, що це інструмент як і будь-яка технологія. Її застосування може бути як позитивним, так і негативним, як на користь людства, так і нам на шкоду. Тому розвиток цієї технології слід підкріплювати раціональним її використанням та моральними принципами, які будуть регулювати її розвиток. Мабуть, саме тому і є домовленість про пригальмовування розвитку ШІ, аби він не перетворився на “гонку озброєнь”, а відбувалася контрольовано», – говорить Дмитро Шевчук, філософ, професор, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету “Острозька академія” та популяризатор науки.
Осмисленість позбавляє страху
Розуміння будь-чого, прагнення до осмислення дозволяє не тільки не породжувати нових «мисленнєвих чудовиськ», але й отримати можливість спрогнозувати новітні безпекові виклики й раціонально відповісти на них.
Якщо, звісно, цього захотіти. Й мати мужність задати самому собі питання.
Головне фото згенероване за допомогою ШІ.
